Хоробрі та незламні: лікарка з Чернівців волонтерить та рятує людські життя [ Редагувати ]
Ольга завжди там, де її допомога дуже потрібна.
Завжди там, де вона потрібна, чи то цілодобове чергування біля ковідного важкохворого, чи порятунок пораненого на передовій, чи на деокупованій території приводити до тями літню бабусю. Хоробра лікарка-інфекціоністка з Чернівців Ольга Кобевко з перших днів війни працює на всіх фронтах.
Наша кореспондентка Ольга Лучек якраз упіймала її під час відправлення чергової допомоги бійцям на схід.
-Це зараз я після роботи, була зранку на обході, була в реанімації. Потом сюда, потом буває, що ми так цілий день короче.
Ольга Кобевко 8 років поспіль волонтерить. Доброчинство поєднує зі своєю нелегкою роботою. Вона - лікар-інфекціоніст і врятувала не одне життя хворих з ковідом. Не припиняє праці ні на день. Хлопці на передовій її добре знають, ось черговий список потрібного.
Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка, волонтерка:
Невеличка посилка буде адресна. Бо вони просили каву і там суто замовлення по ліках, буде невеличкий список, бо ми їх перед цим запакували добре.
А нещодавно Ольга взяла відпустку за власний рахунок і поїхала допомагати людям в деокупованих Бучі, Бородянці, Дмитрівці, Іванкові.
Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка, волонтерка:
Я і водій - поїхали і працювали як швидка. Я інфекціоніст, але працювала як лікар швидкої. Були люди з пораненнями, які просто вдома змушені були находитися протягом місяця. Там, наприклад, звернулася жінка з задухою, провели їй дослідження на ковід, виявили ковід, пневмонію. Їдеш по дорозі, люди зупиняють, питаються що є з ліків, на той час там не було поставок.
Допомогти намагалися кожному. Часом медичну, а часом і просто моральну підтримку надавали. Ольга розповідає, що за 8 років війни пережити довелося багато. Весь цей час поки вона їздить на передову, вдома її чекає син. Були випадки, коли вона думала, що вже їх не побачить.
Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка, волонтерка:
Ми не знаємо, чи ми вранці будемо ще живі. І мені прийшлося писати так завуальовано, але правильні настанови надати, щоб якщо щось станеться, щоб він не жалкував за той час, що я з ним не провела і що як йому далі жити.
Ніколи не зможе забути Оля й те, як везла допомогу своєму найкращому другові на фронт, а коли приїхала - його вже не стало.
Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка, волонтерка:
Важко було Вадіка везти сюди добу. Покійного. Загиблого друга, до якого я їхала живого і по дорозі узнала, що він загинув.
Ольга завжди там, де її допомога дуже потрібна. Лікарка впевнена, Україна переможе, і стане набагато сильнішою.
Ольга Кобевко, лікарка-інфекціоністка, волонтерка:
30 років незалежності ми мали, але не цінили. І путін нас навчив найкращому, об'єднаному і най такому щирому: відкритої цеї любові до своєї країни, до своєї землі, до своєї мови. Я вірю в те, що ми переможемо, я вірю в нашу армію, я вірю в наших бійців, які готові на все для того, щоб боронити країну.
