Медична допомога під обстрілами: як працюють лікарі на Херсонщині? [ Редагувати ]

Медичну допомогу надавали під ворожими обстрілами, сховатися в укриття не встигали, бо російські снаряди долітали за три секунди. У таких умовах працювали лікарі в одній з лікарень Бериславського району на Херсонщині. Небезпечно у населеному пункті й зараз, артилерія ворога у 15 кілометрах. Олена Мендалюк - далі.

Галина, акушер-гінеколог:

Ми на роботу під обстріли ходили, приймали хворих під вибухи. Були вибухи кожен день і кожну ніч. І ви знаєте звикаєш до цього, наче вже так і має бути. Хоча знаєш, що у любий момент може прилетіти й сюди до нас.

Пані Галина приховує обличчя під маскою з міркувань безпеки. За якихось 15 кілометрів - позиції окупантів, які досі направляють свою артилерію у бік мирного населення. Жінка працює в одній з лікарень Бериславського району. Хоча зовні медзаклад більше нагадує закинуту будівлю з апокаліптичних фільмів - вікна забиті ОСБ, стіни прошиті уламками снарядів.

Віра, директор медзакладу:

Вистрілів було до 20, але був такий день, що ми нарахували до 96 вистрілів. - Коли були обстріли ви ховалися? - Ми були на робочому місці, коли були обстріли.

У перші тижні війни цивільна лікарня перетворилась на військовий шпиталь. Сюди з кулевими та осколковими пораненнями доставляли десятки людей. Медики, у яких за плечима десятки років роботи з пацієнтами - стільки крові та болю бачили вперше в житті.

Галина, акушер-гінеколог:

Хотя я оперуючий лікар, кесерив розтин робила, багато гінекологічних операцій, але такі кульові поранення, я вперше бачила. Да спершу мені було страшно, але я взяла себе в руки і вирішила, що мені потрібно оказувати допомогу. Кулю виймала, кровотечу зупиняла.

Під канонаду вибухів тут на світ з'являлися і маленькі непереможні українці.

Галина, акушер-гінеколог:

Привезли роженицю, у якої 6 пологи, вона ослаблена була, низький гемоглобін, угроза кровотечі. Але все добре, народився хлопчик, невеличкий, 2400.

Пані Ольга попри щільні ворожі обстріли з рідного села не виїжджала, бо каже знала, що односельці потребують її допомоги.

Ольга, медсестра:

Я якось не могла залишити людей, залишилася тут. В мене були ліки, коли були великі обстріли виводили з кабінетів, ставити під стіночку, заспокоювати їх. Саме більше з тиском зверталися, сахара високі, цукор в крові, і заспокійливе надо було.

Були такі дні, зізнається Ольга, що похід на роботу був схожий на гру в смертельну рулетку.

Ольга, медсестра:

Було таке, що потрапляла під відкритий обстріл, під відкритим небом. Біля мене летіли снаряди. Було таке, що вікна вилітали. Йдеш з роботи все нормально, приходиш - вікон немає, дірки в стінах.

За пів року інтенсивних обстрілів російськими військами у лікарні вибито майже 250 вікон, з пів сотні дверей, пошкоджено 300 квадратних метрів даху, осколками посічений майже весь фасад. Відновлювати взялися сусіди - криворізька районна військова адміністрація.

Євген Ситниченко, начальник Криворізької районної військової адміністрації:

Було завезено велику кількість плівки, ОСБ-листів, тих інструментів, там була жахлива ситуація, не було навіть шуруповерта, там електрообладнання, чим працювати. Це обладнання було завезено. Принтера і всі ті ліки, які були необхідні.

Сьогодні це чи не єдина лікарня Бериславського району, стіни якої вціліли після обстрілів. Тож тут надають допомогу не лише місцевим, а й з найближчих населених пунктів.

Олег, заступник директора лікарні:

Лікарня сьогодні працює майже на попередніх обсягах. Потік пацієнтів на довоєнному рівні. Наявні усі фахівці.

Та все ж для повноцінної роботи лікарні не вистачає лабораторного обладнання. Для його придбання медики шукають меценатів.