Переселенці на Львівщині: як регіон допомагає тим, хто втік від війни [ Редагувати ]

Більше пів мільйона біженців прихистили на Львівщині від початку великої війни. Регіон став першим, куди наприкінці лютого почали прибувати евакуаційними потягами та автобусами люди із фронтових та прифронтових населених пунктів. Частина переселенців вирушили далі, інші - залишилися жити в області. Як допомагали біженцям, і чи є ще резерви, дізнавалася Христина Гашенко.

Середина лютого 2022-го. У Львові помітно зростає напруга серед людей. На вулицях - десятки автівок із дипломатичини номерами. Це представники іноземних посольств, які зі столиці переїхали ближче до європейського кордону. Тоді ж почали приїжджати і деякі жителі з інших областей. 

Христина Гашенко, кореспондентка:

Першими до Львова почали приїжджати жителі Києва та Харкова. В той час ще не були створені координаційні центри чи інші волонтерські організації. Тому люди самостійно шукали собі житло та роботу. 

Після перших ракетних ударів росіян до Львова потяглися тисячі людей. Міський вокзал став прихистком для біженців.

Хтось - їхав далі в Європу. Хтось залишилися у Львові. Тут і отримували допомогу від волонтерів чи в координаційних центрах, які на той час працювали цілодобово.

Людмила Сердюкова, біженка із Миколаївщини:

Ми їхали в нікуди, ми сіли на перший поїзд і десь по дорозі хотіли вийти, а тоді прочитала донька, що десь в Інтернеті вже в потязі, що тут добре працює волонтерська служба. І ми вирішили тут зупинитися. 

Пані Людмила - із Первомайська, що на Миколаївщині. До Львова із донькою та онукою приїхали у березні.

Людмила Сердюкова, біженка із Миколаївщини:

Весь час плакали всі, весь просто плакали. Знаєте, хотіли перепроснутися, бо це був як страшний сон. 

Пенсіонерка пригадує, найважчими були перші місяці.

Людмила Сердюкова, біженка із Миколаївщини:

Я була приємно вражена відношенням львів'ян до нас. Знаєте, я з півдня України і чого гріха таїти. Всі казали, ви у Львові як і що там, вас же виживуть, бо ви не вмієте по українськи балакать +Ми розмовляємо українською мовою, а потім вибачення, ми російськомовні і переходимо деякі слова починають російською - нас заспокоювали, "не хвилюйтеся, ми розуміємо, що вам важко".

Пані Людмила долучилася до когорти волонтерів. Разом зі львівʼянами допомагає біженцям. 

Це один із волонтерських центрів, який працює від початку повномасштабного вторгнення. В березні кількість біженців, які сюди звертались - сягала тисяч.

Роксоляна Керич, волонтерка:

На початку березня не було важко. Воно так і більше всього можна було взяти, тому що більше допомагали і за кордоном, і люди всі так кинулись в тому пориві і команда величезна. А потім все це вгамувалося і важче стало з кожним разом щось хороше знайти для людей. 

І нині до центру все ще приходять по допомогу. 

Тетяна Тупікіна, біженка із Харківщини:

Овочі нам дали, бурячок-морковку, картоплю і курточку взяла дитині, чорненьких ну таку, на синтипончику тепленьку. 

Окрім їжі та одягу львівські волонтери допомагають із житлом. Спершу людей поселяли у школах чи адмбудівлях. Згодом - у гуртожитках. 

Це моя кімната. Проходьте. Це мої діти. Я багатодітна матір. Приїхали із міста Лисичанськ. Розбитий дім, все розбито. Не знаю як це нам, главне. що дали тут житло, дуже гарні умови. А так не знаю де ми б були. 

Наталія живе у цій кімнаті із трьома дітьми. Тимчасове помешкання отримала в гуртожиткого одного з містечок області.

Цей гуртожиток, як і ще 13, вдалося повністю відремонтувати. Зараз у таких живе майже 3 тисячі переселнців. Із відновленням допомогли міжнародні організації. Всього на порятунок біженців на Львівщині іноземці виділили 75 мільйонів доларів.

І зараз щодня у Львові волонтери продовжують приймати десятки біженців. Чимало з них не знають чи надовго залишаться у місті. Одразу намагаються знайти роботу.

Наталія, переселенка із Херсона:

Приїхали тому, що нужно було вивозити дитину, у нас дуже небезпечно. Шукаю роботу, щоб могли б стати заново, почати жити і розвиватися. 

За майже рік в пошуках роботи до центрів зайнятості звернулося понад 6 тисяч людей.

Елла Кульчицька-Костик, кар'єрний радник Львівського міського центру зайнятості:

Майстри, робітники, підсобні, продавці, вчителі, медсестри, санітари. Ці вакансії, які ми могли запропонувати людям. 

На Львівщині офіційно лишилося жити майже 250 тисяч переселенців. В обласній адміністрації кажуть, за потреби - готові прийняти ще. 

Галина Бордун, радник голови Львівської ОВА з питань ВПО:

Ця категорія людей, яка приїде, буде це достатньо для того, щоб ми могли так само розмістити, тим паче, що досвід у нас є. 

По області облаштовано майже 3 сотні прихистків. Там готові зустріти та надати людям найнеобхідніше.