Загони волонтерів допомагають відновлювати Київщину: як працюють в Ірпені [ Редагувати ]

Загони волонтерів допомагають відновлювати Київщину. Зокрема, проводять розбори завалів зруйнованих будинків. Анатолій Журавльов побував в Ірпені. Там активісти вичищали одну з численних багатоповерхівок, куди торік влучив ворожий снаряд.

Вони знайомляться та вирішують, хто і що робитиме. 

У нас є машина у Святослава, він допоможе це відвозити. Хто перший раз, хлопці, вам хлопці, які вже на досвіді - вони розкажуть вам, що робити.

Роботи на сьогодні - більш ніж достатньо! 

Цей будинок в місті Ірпінь до повномасштабного вторгнення росії мав шість поверхів. Верхній - під час активних бойових дій на Київщині - російські снаряди повністю знищили. 

Анатолій Журавльов, кореспондент:

Скільки горя росіяни завдали мирним українцям - яскраво демонструє і ось ця картина. Її просто не було б без збройної агресії. Тут сотні мішків із будівельним сміттям. І їх волонтери зібрали лише в одній багатоповерхівці.

Волонтери вже кілька тижнів поспіль приїжджають сюди, щоб вичистити будинок від будівельного сміття. 

Альона Ляшенко, координаторка волонтерської організації:

У нас десь сьогодні 20 людей сьогодні на об'єкту. Студентів майже немає, зараз так попало, але зазвичай 80% волонтерів - це студенти. Вони в нас сьогодні в Горенці на двох інших локаціях. А тут у нас люди, які вже працюють, в основному волонтерять у вільний час.

Загалом, розбором завалів активісти займаються ще з травня минулого року. Це - один із головних напрямків діяльності волонтерської організації.

Альона Ляшенко, координатор волонтерської організації:

Це була організація з восьми друзів. Просто це не було заплановано як волонтерська ініціатива чи ще щось, просто люди хотіли допомогти. І після того, як було вісім чоловік, і вони зрузуміли, що є потреба, що багато запитів - ми розрослися. Зараз майже дві тисячі в нас волонтерів активних.

Постійні відвідувачі волонтерських толок уже відточили алгоритм роботи. Працюють, немов конвеєр. Одні збирають будівельне сміття в мішки, інші - зносять до входу у під'їзд. Аби завантажити непотріб у пікап і вивезти мішки до точки збору. 

Денис Товстун, волонтер:

Тут є можливість і попрацювати, і допомогти комусь, і знайти нових друзів, скомунікувати - народити нові проекти. Починаючи там медичних і художніх, і закінчуючи автомобілями для армії. Тобто багато проектів народжуються навіть тут.

Такі толоки нерідко - інтернаціональні. Цей чоловік на ім'я Тонко - гість із Канади! Каже - захоплюється завзятістю та стійкістю українців. А робота пліч-о-пліч із молодшими колегами по добрій справі - надихає! 

Тонко Ігнат, волонтер із Канади:

Новини про те, що у вас відбувається, вразили мене у саме серце. Мої батьки родом зі Словаччини. Там мені не довелося побувати, але вона зовсім поруч. Тож і до України в мене теплі почуття. Тому я тут і допомагаю, чим можу. Є одна господиня, яка називає нас "бойовими мурашками". Каже: "Ви приходите такі, потрошку, потрошку, потрошку - БАЦ!" 

А це Таїсія. Дівчина регулярно відвідує збори волонтерів. 

Таїсія Оріховська, волонтерка:

Влітку і восени багато їздило людей, багато нових і так люди мінялися. То от особливо взимку холодно, це багато кого зупиняє і їздять одні й ті самі, і ми вже стали такою великою родиною. Як сказала, можна сказати колега, по волонтерству, коли в неї спитали, що її надихає їздити. Вона сказала: "Тут тепло і це не про погоду".

Альона Ляшенко, координатор волонтерської організації:

Ми ходимо в кіно разом, ми ходимо на каток, ми ходимо в театр. От збираємося в Карпати. Ми маємо спільні ночівлі, ми от пару днів назад робили свічки для військових. Ми організовуємо все, щоб волонтери розуміли, що це не просто робота, а це комьюніті, яке має спільні цінності, спільні інтереси, де вони можуть бути разом.

Волонтери планують розширяти географію своєї діяльності. Мають намір охопити не лише Київщину, а й інші регіони. Хочуть також приділити більше уваги не лише розбиранню завалів, а й відбудові пошкодженого житла. Впевнені - разом зможуть зробити значний внесок у відновлення України.