Книга, яка є у кожного українця: прикарпатець зібрав майже 300 "Кобзарів" [ Редагувати ]

Книга, яка є у кожного українця. "Кобзар" Тараса Шевченка. А ось у героя нашого сюжета прикарпатця Романа Ткача їх майже три сотні. Серед них - унікальні примірники, видані ще за життя поета. Нашій кореспонденці Жанні Дутчак вдалося потримати в руках раритети.

Це репринтне видання, унікальний "Кобзарик" 1878 року випуску, виданий в Женеві Михайлом Драгомановим з друзями. І потім він нелегально завозився в росію. 

Роман Ткач показує свою унікальну колекцію "Кобзарів" Тараса Шевченка. Серед зібраних книг - примірники видані у різні часи й у різних країнах світу. 

От "Кобзар", Нью-Йорк, 53-й рік. Це все діаспорні видання. "Кобзар", Канада, 61-й рік. А це Львів – 42-й рік, я не знаю скільки їх лишилося. "Кобзар" під редакцією Доманицького - 1907 рік - це перший класичний "Кобзар".

Колекціонуванням збірників Шевченківських творів - захопився випадково, розповідає Роман. Почалася все із подарунка на 50-річний ювілей - раритетного видання. 

Роман Ткач, колекціонер:

Розглядаю подарунки - і коли я побачив, що цей "Кобзар" 1914 року і так знаєте: "Стоп, так це через два роки цій книжці буде сто років." Я тримаю в руках сторічну книжку. 

Книжка настільки вразила, що Роман із головою поринув у вивчення життя і творчості Шевченка. Збирав інформацію про всі видання "Кобзаря", - від першого, надрукованого ще за життя поета в 1840-му році.

Роман Ткач, колекціонер:

Пішов в Києві по книгарнях, сходив на знамениту Петрівку. Я власне і не знав, що збирати, тому я мусив вивчати,наприклад, прижиттєві видання, скільки їх вийшло. Де вони є, як зберігаються, як і які роки. 

І чим глибше занурювався, тим більшою ставала його колекція "Кобзарів". Багато книг, каже Роман, йому допомогли зібрати друзі. 

На шевченківську тему? От Богдан Волошинський, от якраз ви і побачите як моя колекція поповнюється. Богдане, друже, дякую. Бачите, вже поповнилася колекція.

Богдан Волошинський, друг Романа Ткача:

Дарувати завжди приємно, але приємно тоді, коли той дарунок чимось корисний і являє собою якусь справжню цінність кому його дарують. 

За 10 років пошуків книжок, розповідає чоловік, знайшов багато однодумців, таких же поціновувачів Шевченка. Вже нині його колекція налічує майже три сотні старовинних видань. Є серед них і унікальні...

Роман Ткач, колекціонер:

Ось це 1860 рік - це третє прижиттєве видання. Унікальність мого видання в тому, що воно було Дмитро Красиський - це пра-пра-правнук Катерини Шевченко. Він був директором музею і він комусь цей "Кобзар"подарував 14 лютого 60-го року. Це оригінал, це прижиттєве видання, а може цей примірник колись Тарас Григорович тримав в руках. 

Євген Баран, літературний критик:

Це унікальна колекція, напевно таких колекцій "Кобзарів" Шевченка в Україні - на пальцях одної руки. Тут є багато ексклюзивних примірників, тому що тут є фактично від середини 19 століття і до кінця 20 століття. 

Та зупинятися на цьому колекціонер не збирається. 

Роман Ткач, колекціонер:

Двісті девʼята річниця з дня народження Шевченка, два століття, вже майже все би мало бути відомо, я своїм колегам-шевченкознавцям кажу: "Покажіть мені бібліографічну літературу, якісь книжки, де я придбав "Кобзар",наприклад 42-го року і я можу прочитати хто автор, в якому році, в яких умовах - нема, немає в Україні." Що це таке, за двісті років. 

Свою колекцію "Кобзарів" пан Роман не ховає. Часто виставляє для всіх охочих. Нині завітав із нею в обласну наукову бібліотеку. Каже: зачиняти такий "скарб" від людей було би злочином. 

Роман Ткач, колекціонер:

Гляньте, що тут написано. Ця частина "Кобзаря" Шевченка пережила цісарську Австрію і панську Польщу у селі Джурів Снятинського району. Це з "Кобзаря" 19-го року. Воно не становить ніякої цінності, але уявляєте, що цим "Кобзарем" зачитувалися село при трьох владах. Для мене - це унікальне видання.

В майбутньому пан Роман планує якщо не все, то більшу частину своєї "шевченкіани" передати в музей. Аби кожен міг торкнутися до унікальної спадщини великого натхенника українського народу.