Мільйонні збитки: як рятують Палац студентів після атаки "Шахеда" [ Редагувати ]

Збитки на мільйони гривень. Унаслідок удару "Шахеда" 28 березня постраждала найстаріша будівля Дніпра - так званий маєток Потьомкіна. Нині - Палац студентів Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Руйнування значні, а реставрація обійдеться у величезну суму. Де братимуть кошти - дізнавалася Олена Мендалюк.

У Палаці студентів уже кілька днів ліквідовують наслідки ворожої атаки. 28 березня росіяни масовано вдарили безпілотниками по Дніпру. В момент вибухів у будівлі палацу перебували дві жіночки-вахтерки, вони встигли сховатися у безпечне місце. Одним із перших сюди прибув світлорежисер Андрій.

Андрій – світлорежисер Палацу студентів:

Штори валялися, з люстри - кришталь, я не зрозумів спочатку, чому тут дірка, а потім зрозумів, що це двері вивалились, і зверху на другому поверсі теж були вибиті двері.

Вибухова хвиля була настільки потужною, що вибила 100-кілограмові дубові двері, вмить вилетіло скло у вікнах – пошкоджені майже сто рам. По стінах пішли тріщини. Усувають наслідки студенти, працівники й благодійники.

Максим Ковальов, представник гуманітарної місії "Проліска":

Надаємо для Палацу студентів 130 листів ОСБ, а також пластиковий брезент. Для швидкого ремонту, для екстреного ремонту будівлі.

Споруда є пам'яткою архітектури національного значення. Зведена наприкінці XVIII сторіччя як резиденція князя Григорія Потьомкіна-Таврійського, нині вона - Палац студентів Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара.

Катерина Грищенко, історикиня:

Палац добудують у 1792 році, в першому Потьомкіна вже нема, і чий це палац. Виходить, що фактично нічий. Точніше він російської казни, а російська казна така клоака, то в принципі нікому він не належить. Тому він одразу починає руйнуватись. У будівництво вкладено шалені кошти.

Історикиня Катерина Грищенко розповідає: палац збудували за наказом російського князя Потьомкіна. Той хотів догодити своїй коханці - імператриці Катерині Другій. І маєток мав стати таким собі символом російського проникнення на південь України та величі тодішньої імперії. Тепер, за іронією долі, будівля опинилася серед цілей російського терору. Фахівчиня зізнається: її це не дивує.

Катерина Грищенко – історикиня:

росіяни ні перед чим не зупиняться, коли хочуть досягти мети, вони готові класти життя громадян, вони готові знищити пам'ятки, на які претендують з ідеологічної точки зору.

Українську пам'ятку архітектури збережуть. Хоча на це знадобляться чималі кошти.

Сергій Оковитий – ректор ДНУ ім. Олеся Гончара:

Створення самого проєкту – це майже мільйон гривень. Це звичайно оцінювальна така сума. А відновлення - це, мабуть, десятки мільйонів.

Та спершу будівлю приведуть до ладу після російської атаки, а кошти для реставрації планують залучати від міжнародних партнерів.