Найтяжча посівна: чи вистачить запасів насіння та добрив [ Редагувати ]

Найтяжча посівна. Новий сезон - і нові виклики для українських хліборобів. Якщо торік фермери змушені були працювати просто під кулями, із дефіцитом палива та зерносховищ, то цьогоріч - проблеми інші. 

Чи вистачить запасів насіння та добрив? Чи зможуть аграрії обробляти землю, яка місяцями була під окупацією і обстрілами? Чи вийде в поля техніка, де проходить лінія фронту? Марина Михайловська шукала відповіді.

Галицинівську громаду ще не так давно від окупованої частини Херсонщини відділяли лічені кілометри. З весни до осені тут точилися активні бої.

Сергій Алдабаєв - староста села Прибузьке:

У нас фермерське село, багато фермерів в селі. У нас напевно 60 фермерських господарств. Люди повертаються, намагаються починати працювати на полях. Але у нас багато повністю нерозмінованого. 

Ворог щільно засіяв місеві поля вибухонебезпечними "подарунками". Загалом на Миколаївщині потребують обстеження та розмінування близько трьохсот тисяч гектарів сільськогосподарських земель.

Володимир Афанасьєв - головний спеціаліст Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації:

Основною проблемою для наших аграріїв в 2023 році залишається неможливість здійснення діяльності на замінованих чи забруднених вибухонебезпечними предметами територіях.

До рідного Прибузького Віктор повернувся зовсім нещодавно. Село зруйноване й напівпорожнє. Чоловік намагається відновити дім і власну справу. Так само, як і більшість сусідів.

Віктор Матьовка - житель села Прибузьке:

Стараються, всі стараються. Там заміновано, ту сторону ніхто не буде. У мене сусід фермер приїжджати буде сіяти. На страх і ризик. А размінування дорого коштує.

Віктор та його брат - уже багато років у сільському господарстві. До польових робіт готуються й цього року. Хоча розуміють - посівна буде складною. Ціни на добрива зависокі, сіятися та обробляти землю - майже нічим.

Віктор Матьовка - житель села Прибузьке:

Техніка попалена. Нанімають. Нанімати тільки треба. Десь просять, десь у когось осталося. А так більшість техніки погоріло. Кредити не дають. На наш район не дають, тому що в нас червона зона. Так що не знаю.

Посадовці на місцях розуміють - фермерам самим не впоратися. Потрібна підтримка. 

Наталія Панашій - староста сіл Лимани та Лупареве:

Люди втратили в тому році все. Складали акти про втрату їхніх доходів по зерну. З 1 березня почалася реєстрація по програмі USAID. Людям, які бажають засіватися, будуть видавати зерно, добрива, протравку.

Та хай би як важко було аграріям - наголошують в обласній військовій адміністрації - але посівна на Миколаївщині відбудеться. Порожніми поля не стоятимуть. 

Володимир Афанасьєв - головний спеціаліст Департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації:

Сільгоспкультури планується посіяти на площі 1 млн. 275 тис. га. Це на 72 тисячі більше, ніж торік. 555 тис га озимих вже посіяно. Яровий клин планується посіяти на площі 720 тис га.

Посадовці переконані - зібраного зерна має вистачити і для власних потреб області, і для продажу. Аграрії ж кажуть - якщо отримають підтримку від держави чи західних партнерів, посівна пройде легше, а врожай буде ще кращим.