Унікальна операція: у Києві воїну пересадили шкіру на обличчя [ Редагувати ]
Унікальна операція у Національному інституті хірургії й трансплантології імені Шалімова. Уперше хірурги відновили піднебіння захиснику Василю Жуку. На початку року він зазнав мінно-вибухового поранення черепа. Понад пів року боєць чекав на життєво важливу операцію, звертався до різних лікарень, але медики не давали втішних прогнозів. Столичні лікарі ризикнули й прооперували бійця. Як усе було та як почувається зараз захисник. Про це сюжет Анастасії Пелешок.
Ось наш трансплантат, ось цей фрагмент кістки.
Пластичний хірург Євген Симуляк показує знімок комп'ютерної томографії черепа. Її зробили пацієнту вже після операції на обличчі.
Євген Симуляк, завідувач відділу мікросудинної хірургії Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Пацієнт отримав мінно-вибухову травму - складне поранення лицевого черепа. Металевий уламок залетів через щоку і пошкодив верхню щелепу, таким чином пацієнт був госпіталізований з ефектом твердого піднебіння.
Василь Жук пішов захищати країну в березні 22 року. Потрапив у 81-шу десантно-штурмову бригаду. Воював на Донецькому напрямку. Спочатку захищав Кремінну, потім - Білогорівку. Цієї зими боєць дістав тяжкі поранення обличчя та ноги.
Василь Жук, військовослужбовець ЗСУ:
Міномет прилетів на позиції, штурмували нас, потім після штурму прилетіло мені, я навіть "виходу" не чув, як прилетіло, дальше не помню. Повз 4 кілометри й потім вже потіряв сознаніє, не помню, очнувся в лікарні.
На лікування та відновлення після поранень пішли місяці.
Василь Жук, військовослужбовець ЗСУ:
Зробили мені першу операцію, було важко, потім другу, потім третю, потім на ногу зробили операцію.
Василь розповідає: медики залатали всі шрами, окрім одного. Залишалася травма черепа. Під час ворожого мінометного удару чоловік втратив частину піднебіння, довгий час не міг ні нормально їсти, ні навіть дихати. Хірурги кількох лікарень відмовили в операції: випадок надскладний.
Василь Жук, військовослужбовець ЗСУ:
Я довго шукав цю клініку, ніхто братись не хотів.
Євген Симуляк, завідувач відділу мікросудинної хірургії Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Пацієнт до нас поступив уже в більш віддалені терміни після поранення, спочатку це сполучення ротової порожнини з гайморовими пазухами, це суттєва проблема, яка перешкоджає у повсякденному житті.
Лікарі інституту Шалімова кажуть: раніше в Україні таких операцій не робили. Та й вони самі довго радилися. Та все ж наважилися провести надскладне втручання. Хірурги працювали майже 6 годин - пересадили тканину зі спини пацієнта в зону піднебіння.
Євген Симуляк, завідувач відділу мікросудинної хірургії Національного наукового центру хірургії та трансплантології ім. Шалімова:
Принаймні, по наших даних, якоїсь інформації раніше, що подібні операції були виконані в Україні, ми не знайшли, такі операції виконуються у світі. Звичайно, що це поодинокі випадки. Це високотехнологічна операція і її ми виконували мультидисциплінарною командою з нашими колегами - щелепно-лицьовими хірургами. Нами було взяти васкуляризований фрагмент лопатки, тобто частину лопатки на живлячих судинах на живлючій вені, і оцей фрагмент ми імплантували. Включилися ми в артерії на обличчі, лицьову артерію і вену, і таким чином запустили його кровотік.
З дня операції минуло вже більш як два тижні. Пацієнт уже готується до виписки. Василь радіє, зараз усе може: життєво важливі функції відновлені.
Василь Жук, військовослужбовець ЗСУ:
Кашу можу, все можу їсти, тільки м'яке.
Попереду ще одна операція. Треба налагодити повноцінне дихання, а ще вставити зубні імпланти. Втім, наш герой каже: до нього вже повертається дещо забуте відчуття повноцінної живої людини.
