Гаряча вода із повітря: як працює унікальна установка [ Редагувати ]
Гаряча вода із повітря. Усе завдяки тепловим насосам. Перші такі установки вже працюють у двох комунальних закладах на Рівненщині й Житомирщині. Обладнання дозволяє економити на платі за енергоносії. Це близько чотирьохсот тисяч гривень на рік. Як гріють воду повітрям – далі у сюжеті Сніжани Сидорук.
Дуже-дуже гаряча. Добре гаряча вода. Треба розводить.
Костопільчанка Ніна Михайлівна зміцнює здоров’я у лікарні. Каже: важливо, щоб у палаті можна було підтримувати власну гігієну. Удома воду гріє бойлером.
Ніна Рубель, пацієнтка:
Вмиваємось, зуби чистимо. Користувалися бойлером, поки не подорожчало світло, і тепер вже не дуже часто включаєм бойлер.
У цьому медзакладі у Костополі теж донедавна гарячу воду забезпечували бойлерами й проточними обігрівачами. Але це стало занадто витратно, складно й довго. Та й окропу на всіх пацієнтів не вистачало.
Наталія Кондратюк, генеральна директорка Костопільської багатопрофільної лікарні:
Коли в лікарні лежить, візьмемо будь-яке відділення, там лежить 50 чоловік. От 50 чоловік, і є 2-3 бойлери на відділення. Він використовується двома, трьома людьми, а надалі це треба чекати, допоки він нагріється – це витрати електроенергії, і люди нервові, що не можуть вчасно прийняти душ.
Нещодавно у лікарні встановили тепловий насос. Агрегат забирає тепло з повітря і так нагріває воду. Працює навіть до мінус десяти. Тож гарячою водою забезпечені три відділення лікарні й харчоблок. Медзаклад віднині споживає вдвічі менше електроенергії.
Юрій Кузнюк, заступник міського голови Костополя:
Ми отримали грант від посольства Німеччини в розмірі 25 тисяч євро. У еквіваленті на гривні - це орієнтовно один мільйон сорок п’ять тисяч гривень. Також Костопільська міська рада долучилася до цього проєкту співфінансуванням, і з міського бюджету було виділено 490 тисяч гривень.
А це дитсадок у Звягелі. У басейні дошкільного закладу плавають діти. Вода у ньому теж гріється тепловим насосом. Температура +32 градуси. І батьки, і малюки задоволені.
Христина, жителька Звягеля:
Це єдиний садочок, де у нас в місті є басейн. Дітки настільки раді, вони біжать до цього садочка, знаючи, що будуть відвідувати басейн. Плавають, стрибають, купаються.
Раніше басейн працював лише під час опалювального сезону. Тепер увесь рік. Потужність теплового насоса – п'ятдесят кіловатів.
Алла Пелешок, директорка Центру розвитку дитини "Дельфін":
Завдяки встановленому тепловому насосу, який підігріває воду не лише в басейні, а й підлоги на першому поверсі. І вода в крани доходить, діти ручки миють.
Кошти на опалювальний агрегат громада одержала в межах проєкту "Відновлювані джерела енергії для стійкої України". Майже три мільйони гривень надала Німеччина, ще триста тисяч доклала громада.
Ірина Гудзь, заступниця міського голови Звягельської громади:
Ми навіть не сподівалися, що якраз в часи повномасштабного вторгнення ми зможемо в нашому дитячому садочку відновити басейн. Для нас сьогодні надважливе питання альтернативної енергетики, тому що це про стабільність. Ми думаємо про теплові насоси у важливих наших об’єктах комунальної інфраструктури.
Німеччина профінансувала вже два теплові насоси в комунальних закладах в Україні та ще зо три десятки сонячних електростанцій. Донорів для втілення цих проєктів знайшла громадська організація "Екоклуб".
Михайло Лук’яник, експерт громадської організації "Екоклуб":
Встановлення теплових насосів саме для приготування гарячої води, а також таких закладів як басейни, є дуже ефективним і економічно обґрунтованим рішенням, яке має термін окупності 3, 4, 5 років. Залучення зовнішніх коштів, як в нашому випадку, дозволяє скоротити термін окупності до 1-2 років.
Завдяки таким тепловим насосам, підрахували у Звягельській та Костопільській громадах, можна зекономити по чотириста тисяч гривень на рік. А заощаджені кошти витратити на інші енергоефективні проєкти.
