Відеофіксація по-новому: чи буде тотальний контроль за водіями [ Редагувати ]
406 українців загинули й ще майже 4 тисячі зазнали травм. Така гірка статистика - наслідок понад трьох тисяч дорожньо-транспортних пригод, які сталися лише за перші два місяці поточного року - звітують у Нацполіції. Зменшити смертність українців на дорогах та зробити рух транспорту безпечнішим зможе вдосконалення системи відеомоніторингу. Кілька відповідних законопроєктів зареєстрували у Верховній Раді. Які саме інновації зроблять життя українців безпечнішим на дорогах і не тільки - Євген Бригар розповість.
Це Юрій. І автомобіль для нього – важлива складова життя, як і поїздки на далекі відстані.
Юрій, водій:
З 2009 року я проживаю в Києві. Проте родом я з Білої Церкви. Тому часто приходиться їздити до батьків, а також до друзів дитинства. Ну, майже кожного тижня.
Шлях в один бік – близько сотні кілометрів. І хоч дорогу до батьків Юрій знає назубок, навігатором все одно користується.
По-перше, він мене попереджає про затори, він мене попереджає про ДТП, а також про ремонтні роботи. Крім того, він мене попереджає про камери, які слідкують за швидкістю руху.
Юрій зізнається: правил намагається дотримуватися завжди, втім іноді на хорошій дорозі стрілка спідометра мимоволі показує трохи більше дозволеної швидкості. Тоді з'являється попередження...
- Увага! Попереду камера контролю швидкості.
- Коли я чую це сповіщення, я одразу збавляю газ. Навіть тоді, коли я їду за правилами дорожнього руху. Це якось рефлекторно вже трапляється. І я дуже вдячний цій програмі, що вона мене попереджає.
У результаті Юрій не має штрафів за перевищення і завжди безпечно дістається пункту призначення.
За даними МВС України, камери автофіксації зменшили кількість ДТП на автошляхах майже у 8 разів. Утім, попри всі свої переваги, така технологія виявлення порушень далека від досконалої. Адже, камери фіксації швидкості руху направлені лише на одну конкретну ділянку дороги. Тож, ніщо не заважає водієві, проїхавши камеру, "розправити крила" і летіти вже із забороненою швидкістю.
Спонукати водіїв дотримуватися норм безпечної їзди, а відповідно не наражати на небезпеку інших учасників дорожнього руху, допоможе "Система вимірювання середньої швидкості". Відповідний законопроєкт зареєстрували у Верховній раді.
Микола Ільчук, експерт з адвокації кампанії "За безпечні дороги":
Насправді ця технологія, розробка та ідея максимально проста. Для того, щоб це втілити, потрібно всього лише дві камери, які встановлюються на певній ділянці. Відповідно камера фіксує транспортний засіб, його номерний знак та час заїзду в якусь зону або населений пункт. І те саме стається, коли цей автомобіль виїжджає з цієї зони, відповідно фіксується час. І відповідно ділиться довжина ділянки на час її проїзду. І таким чином вираховується середня швидкість.
Якщо середня швидкість значно вища дозволеної, то водієві надійде штраф. Очікується, що тарифи будуть аналогічні до тих, які діють у разі перевищення швидкості - кажуть парламентарі. Систему вимірювання середньої швидкості можна буде інтегрувати у вже наявні радари або ж встановити додатково нові камери. Звісно, це потребує значних коштів, утім мова йде про запобігання великій кількості ДТП та збереження людських житів.
В'ячеслав Медяник, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності:
Я знаю, що з кожним роком ці системи дешевшають, їх більше модернізують. Цей досвід був використаний в Австрії, Швейцарії, Італії, Нідерландів, Великобританії, де це вже все працює, і ви якщо бачите по автобанах або по дорогах загального користування в Європі, ніхто нікуди не поспішає, всі хочуть далі жити.
Утім, побачити зміни в роботі камер автофіксації українці зможуть не раніше, ніж після закінчення воєнного стану. Автори законопроєкту переконані: такі інновації врятують тисячі життів автомобілістів і значно зменшать кількість ДТП на дорогах.
Та зміни у системі відеоспостереження можуть торкнутися не тільки водіїв. Камери на автошляхах складають лише незначний відсоток усіх приладів відеоспостереження, які нині працюють в Україні. Їх, за даними МВС, близько 70 тисяч. І вони буквально на кожному кроці. Іноді ви навіть не підозрюєте, що перебуваєте у прицілі камери спостереження. Але користі від цього не так багато, як могло б бути. Адже наявні камери відеоспостереження функціонують розрізнено та без єдиних стандартів. І це великий мінус, наприклад, при розкритті злочинів.
Уявімо ситуацію: ви у парку насолоджуєтесь краєвидом… І раптом хтось краде вашу сумку та біжить навтьоки. Очевидно, ви захочете звернутися в поліцію, аби вони переглянули відео з найближчої камери відеоспостереження та з’ясували, хто ж злочинець. Може виявитися, що це справа не одного дня. Адже за сьогоднішнім законодавством поліціянту потрібно звернутися з письмовим клопотанням, яке готується на підставі заяви потерпілого про вчинення правопорушення. Це займає досить тривалий час.
Щоб розкриття злочинів було оперативним, процес доступу правоохоронних органів до будь-яких камер зовнішнього відеоспостереження, а також камер у публічних місцях слід спростити.
Леонід Тимченко, заступник міністра МВС України:
Якщо ми говоримо про розкриття злочинів і використання камер, які знаходяться у суб'єктів господарювання, наприклад, на автозаправних станціях, то звичайно поліцейські здійснюють перевірку місць концентрації камер, і одразу вони мають з'ясувати, хто власник цих камер, швидко зрозуміти, як довго зберігається інформація на цих камерах. Такі нюанси прописані в законопроєкті, тому що ми там зазначаємо, що має бути визначений період зберігання інформації.
Тобто в перспективі правоохоронці матимуть безперешкодний доступ до більшості зовнішніх камер відеоспостереження у публічних місцях. Таке стеження не ознака "поліцейської" держави, як може здатися, а цілком звична практика у європейських країнах. До того ж доступ поліцейських до камер спостереження суворо контролюватиметься законом.
Леонід Тимченко, заступник міністра МВС України:
Простими словами, коли людина, поліцейський, аналітик, коли він отримує такі повноваження, він разом з цими повноваженнями отримує й обов'язок не розповсюдження цієї інформації третім особам або іншим особам, які не мають дозволу або які не передбачені кримінально-процесуальним законодавством.
Цей законопроєкт парламент може ухвалити й під час воєнного стану.
