"Я не можу дихати": ковід-пацієнти потерпають від нестачі кисневих концентраторів [ Редагувати ]
Україна може отримати власну вакцину від коронавірусу. Такі новини поширили усі ЗМІ після заяви президента. Але про що йдеться? Поки коректніше говорити про кандидата у вакцини. Цей препарат пройшов лише перший етап досліджень на тваринах. Далі вже клінічні випробування на людях.
Розробляє препарат компанія, що працює паралельно в Америці та Україні, залучаючи також лабораторії інших держав, зокрема, Франції і Туреччини. Якщо не виникне проблем у клінічних фазах випробувань, то часу на все може піти близько року. Чи варто очікувати?
Кажучи по-простому - зайвим не буде. Коли у світі завершаться дослідження інших кандидатів у вакцини та за умови, що все з ними буде успішно, спершу їх отримають мешканці саме тих країн, які їх і створять. Українці, в кращому разі, у другу чергу. Тож принаймні спробувати створити свою вакцину - логічно.
А поки Україні катастрофічно бракує кисню! В деяких лікарнях пацієнти змушені дихати по черзі. А декому взагалі доводиться самим купувати кисневі концентратори. Хоча коштують вони дуже дорого. Чому ж в країні кисневий голод? І чому влада не підготувалася заздалегідь? І Хто в цій ситуації знову рятує країну. Анна Філь - далі.
Хвороба, яка змушує боротися за кожен ковток повітря.
Кисень на вагу золота.
Час дышит один пациент, час другой.
Чому по всій країні кисневий голод? Про що думали раніше? І де шукати порятунку хворим?
Людина має дихати і дихати вільно.
Майже всім, хто з ковідом потрапляє в лікарню, необхідний кисень. Комусь по кілька годин на день, іншим цілодобово. Щоб підвести його до кожного ліжка, потрібна так звана "розводка". Це система, що схожа на опалювальну. Але є вона не у всіх лікарнях. Там, де така розкіш в наявності, з великого циліндра газ по трубах надходить до приміщення. Раніше достатньо було підключити операційну та реанімацію. А зараз чи не всі палати.
Євген Симонець, торакальний хірург, доцент кафедри хірургії Київського медичного університету:
Це може зайняти декілька років. Це так швидко не робиться. Це навіть складніше ніж електрична розводка.
Окрім розводки є ще одна проблема. Самого медичного кисню бракує. Місто Павлоград. Чоловік Тамари потрапив до лікарні з ковідом. Жінка розповідає: він дихає по черзі з іншими пацієнтами.
Тамара Кобець, дружина пацієнта Павлоградської лікарні:
Вместо того, чтобы два часа душать, ему давали полчаса душать. Потому что надо давать следующему.
Ірина Жицька, головна лікарка КНП ''Павлоградська лікарня інтенсивного лікування'':
У нас не хватает около 10, вот сейчас по количеству наших пациентов, где-то 10 кислородных. Как мы выходим из положения? У нас те концентраторы которые есть, они просто час дышит один пациент, час другой.
Чернівці. Обласна лікарня. У вересні тут почали будувати кисневу станцію і розводку. Запрацює вона нескоро. А кисню бракує ще з весни.
Ольга Кобевко, лікар-інфекціоніст Чернівецької обласної лікарні:
Всього лише на сьогоднішній день чотири точки дотації кисню в інфекційному відділенні де знаходиться зараз більше 60 пацієнтів. Ну і кілька концентраторів, які були нам подаровані волонтерами і спонсорами.
Тож там, де держава впоратися не може, на допомогу знову приходять... волонтери. Леся Литвинова одна з тих,у кого за плечима і Майдан, і війна, а тепер от потрапила на медичний фронт. Спершу онкологія та паліатив - допомога невиліковно хворим. Нині пацієнти з ковідом.
Леся Литвинова, волонтерка:
Це люди, яких виписують з лікарень із сатурацією 55-58, у яких в лікарняних виписках прямими текстом - "потребує кисню".
Поки колеги колишуть її двомісячну доньку, Леся відповідає на десятки повідомлень і дзвінків. Її благодійний фонд купує і передає хворим у тимчасове користування кисневі концентратори. Ці прилади легко можна встановити вдома. Вони забирають кисень з повітря, пропускають через фільтри та зволожувач, і видають хворому через маску чи канюлі.
Леся Литвинова, волонтерка:
Пів року тому в нас було півсотні здається. Зараз в нас 70, які по людям вже. В нас проплачено ще 30 у різних постачальників.
Такі апарати до пандемії коштували від 15 до 30 тисяч гривень, залежно від об'єму. Зараз мало того що в десятки разів дорожче - їх придбати майже неможливо!
Леся Литвинова, волонтерка:
Вчора мені казали про 135 тисяч, щоб купити сьогодні на сьогодні.
Світлана одна з тих, кому пощастило. Вона отримала кисневий концентратор від Лесі. Апарат врятував від задухи, яка мучила щоночі.
Світлана Тарабанова, жителька Києва:
Все время тяжело дышать, все время практически жжение в лопатках и как сдавлена грудь с двух сторон плитами.
З негативним ПЛР-тестом у дівчини всі симптоми ковіду. У переповнену важкими хворими лікарню швидка забирати відмовляється. Кисневий апарат дав можливість дихати.
Світлана Тарабанова, жителька Києва:
Эффект такой, когда вот пакет с мятой, ну или шарик мы начинаем надувать, - вот у меня такое было ощущение - легче дышать становится.
Медики кажуть - кисневі концентратори потрібні насамперед у лікарнях. Але коли і ліжко-місць, і робочих рук бракує - невеликі домашні апарати об'ємом до п'яти літрів можуть врятувати пацієнтів, яких з лікарні відправили додому з низькою сатурацією, тобто малим рівнем кисню у крові.
Юрій Солодов, лікар-анестезіолог:
При маленьких фізичних навантаженнях у них вона знижується сатурація, тому їм потрібно проводити кисневу терапію. Концентратори це дорого, але для деяких пацієнтів це вихід.
Однак таку терапію призначає лише лікар. Тому що кисень у великих обсягах може й нашкодити.
Євген Симонець, торакальний хірург, доцент кафедри хірургії Київського медичного університету:
Створюються мікро-, а потім макроатилектази - це частинки легень, які не дихають. Звісно це може привести до кисневої інтоксикації.
Уряд запустив додаткові потужності для виробництва медичного кисню. Регіонам виділили пів мільярда, щоб обладнати лікарні розводками і концентраторами. Однак навіть попри те, що знайшлися гроші, часу немає. Бо сотням пацієнтів кисень потрібен ще вчора!