У Кропивницькому продовжують приймати переселенців з окупованих територій та допомагають знайти роботу [ Редагувати ]

Територія підтримки! У Кропивницькому продовжують приймати переселенців з окупованих територій та районів, де тривають бойові дії. І потік біженців - не меншає. В гуманітарному центрі міста вже підтримали понад 50 тисяч людей. І продуктами, і одягом. 

І що вкрай важливо - переселенцям допомагають знайти роботу. Олена Бринза розкаже більше.

Двері гуманітарного центру відчинені. Тут реєструють та роздають допомогу. 

Надія, переселенка, волонтерка гуманітарного центру:

Один кілограм борошна, один кілограм макаронних виробів, банка тушонки, банка паштету, дітям видаємо солодке, вода, печиво, цукор, печиво, томатна паста.

Надія ще недавно і сама потребувала допомоги. Жінка втікала з окупованого Херсона. Тепер у Кропивницькому допомагає таким, як і сама. 

Ольга, переселенка, волонтерка гуманітарного центру:

Дуже багато питають чоловічого одягу, ну його дуже мало, дитячого дуже багато, з чоловічим проблємка.

Ще тут допомагають з візочками, посудом, ковдрами - усім, що надали благодійні фонди, містяни чи самі переселенці. Ірина принесла дитячі реч, з яких виросла її піврічна донька.

Ірина, переселенка з Харкова:

Ми виїжджали 2 березня, була дуже сильна давка на пероні, не знаю дивом якимось на 9 місяці з дитиною, хомʼячком і чемоданчиком вдалося нам запригнути в той потяг, ну дуже тяжко, і люди боролися за місце, щоб туди потрапити, ну зараз все в минулому, якось вже легше дихається.

Щодня в гумцентрі Кропивницького видають до чотирьохсот продуктових наборів. І це рятує сімейний бюджет, адже чимало грошей іде на оренду житла - розповідають переселенці. 

Анастасія, переселенка з Донецької обл.:

Родиною переїхали, живемо на зйомній квартирі і допомагає, около 6 тисяч пока так, но ще зима впереді буде. Надеемся вернуться домой, ждем, надеемся.

Рома, син Анастасії:

За чим ти найбільше сумуєш? - За рідними і за домом.

У черзі люди діляться пережитим. Катерина з донькою та собакою Лаймою на руках - за посмішками ховають - страх. 

Катерина і Тетяна, переселенки з Херсону:

Було десь 9 російських бокпостів, вони брали солодощі і цигарки, перевіряли багажник, мама: ми побували під осбтрілом, нашу колону обстріляли, у нас була колона з написами діти, великими літерами написано діти, білі флаги висіли, але нашу колону обстріляли, тому ми повернулися назад і другий раз виїхали без обстрілів. 

Заспокоївшись на новому місці, переселенці найбільше переживають за роботу. З її пошуками в гуманітрному центрі теж готові допомогти. 

Євген Гурницький, заступник керівника гуманітарного центру: 

Тобто ми переходимо в різні фази, зараз людям треба працевлаштовуватись, вони десь зупинились, остили і людям треба виникають інші проблеми по документам, в іншому ми намагаємось бути корисними і тут 

Волонтери вже тестують базу даних для працевлаштування переселенців.