Грибники констатують небувалий врожай в українських лісах [ Редагувати ]
Небувалий врожай грибів в українських лісах. Грибники кажуть, що погода посприяла - посуха улітку, і дощі восени.
Моя колега Сніжана Сидорук з грибною інспекцією вирушила до волинського лісу. Чи назбирала сама грибів? Дивіться далі.
Синяки - польський. Польський гриб.
Грибів цього року на Волині вродило. У ліси потягнулися сотні любителів тихого полювання. З інспекцією до лісу рушаємо і ми. За провідника - місцева жителька. Пані Ганна - грибниця з досвідом.
Треба вставати зарання. Я знаю, що як мама небожциця була, то будила нас чотири години. Раненько-раненько, щоб вже пробігти там, де мати знала, щоб вже тії гриби позбирати.
А далі - досвідчені грибники радять уважно дивитися під ноги. Гриби ще треба вміти побачити.
То зеленички (розгрібає), о бачте, що їх у моху. О. Сидить мох, о маленькі такі.
Щоб назбирати грибів, треба намотати серед дерев не один десяток кілометрів. Але пані Ганну, якій нещодавно виповнилося 75, це не лякає. У лісі, каже, відпочиває.
Воздух, подишиш. Удовольствіє таке, шо шось знайшов. Як білого знайдеш, то довольний такий.
З порожнім відром пенсіонерка ще жодного разу з лісу не поверталася. Цьогорічний сезон на Волині видався врожайним.
Ганна, жителька с. Яблунька:
Вродило. Довго не було грибів, довго не було. Вже кажуть люди, що не буде і потім стали гриби так якось раптово. Й по сто брали й по восемдесят грибів. - Білих? - Білих, да. - А таких то вже ви й не рахуєте? Ох. Відрами? - Коробками. Коробку ту велику за плечі і сунеш.
Місцеві жителі грибний сезон не пропускають. Йдуть всією родиною.
Які гарні грибочки. Це такі в народі в нас кажуть - гриб заячий. Він - їстівний. Його також люди беруть.
Петро до лісу прийшов з дружиною та дітьми.
Миколка, покажи нам якого ти грибочка знайшов? - Білій.
Олександра, жителька с. Красноволя:
Синяки збираєм, декілька білих знайшли й козочки. Поки погода є, то ходимо. По сто білих набирали. Старі сушили, а молоді ми в банки закривали.
Петро, житель с. Красноволя:
На зиму згодиться все на суп, на сушку, на грибну юшку згодиться всякий гриб. Також люди перемелюють на фарш грибний роблять. Роблять котлети. Дуже смачні получаються.
Та от збирати гриби цього року можна не скрізь. Заходити у ліс поблизу лінії кордону з білоруссю - заборонено. Там - заміновано.
Сергій Хомінський, пресофіцер Волинської бригади територіальної оборони:
Аби ефективно контролювати цей північний рубіж нашої держави облаштовано систему загороджень. Зокрема, в місцях, де це необхідно - облаштовано систему мінно-вибухових загороджень. Випробовувати долю точно в цій ситуації не варто.
У цих Колківських лісах такої заборони немає.
Анатолій Іщик, головний лісничий Колківського лісового господарства:
У лісі людей дуже багато, але в порівняні з минулими роками, то набагато менше. Лісова охорона працює цілодобово. Ми завжди стежимо як за ситуацією в лісі, можливо є якісь такі люди незнайомі - ми так само відслідковуємо.
Волиняни збирають гриби як для себе, так і на продаж. На них можна непогано підзаробити. Здають заготівельникам, або ж продають самі.
Зеленичка більше, вже такі білі проходять.
"Бізнес" роблять одразу ж біля лісу. Те, що зранку назбирали - після обіду - продають обабіч дороги. У пані Людмили грибів - в асортименті.
Сто рублів оце відерочка, я прошу сто - за восьмдесят віддаю, а ці о козочки за 10-15. Ці - за 50.
Найдорожчі - білі. За них правлять 150, а той двісті гривень.
О бачте які гарненькі всі грибочки.
За сезон можна виручити до кількох тисяч гривень. Як от наша провідниця у "тихому полюванні" пані Ганна.
Ганна, жителька с. Яблунька:
Може до двадцяти тисяч я вторгувала. Може менше. Поки є ліс, то з голоду не пропадем? - Не пропадем (сміється), аби теї войни не було.
Осінній грибний сезон на Волині триватиме аж до перших морозів. Тож, хто не встиг - ще має трохи часу поповнити запаси на зиму.
О це білі грибочки. Вони так поховалися.