Побороти паніку, зневіру, депресію: в Україні працюють безоплатні програми з психологічної допомоги [ Редагувати ]

Паніка, зневіра, депресія, пригніченість. В такому емоційному стані зараз, за даними МОЗ, живуть майже 14 мільйонів українців. Це і бійці, що повернулися з фронту або полону. Й цивільні, в яких більше немає житла. І діти, які вимушені щодня чути звуки сирен та ховатися в підвалах.

Психологи звітують - клієнтів протягом року значно побільшало! І наголошують - звертатися до фахівця - не соромно! Тим більше, що зараз є безоплатні програми з допомоги. Герої нашого наступного сюжету вже такими скористалися. Дивімося.

Олександр Ширін – військовослужбовець:

Це картина війна, якщо на неї дивитися звідси, то ось її пів обличчя, це її рука, а шо воно тут, я вже потім зрозумів, що це зброя.

Цю картину Олександр написав іще до повномасштабного вторгнення. Каже - до великої війни любив малювати. Але то було, немов у минулому житті. Торік 26-го лютого він уже воював на фронті.

Олександр Ширін – військовослужбовець:

Посада в мене була водій розвідгрупи, але я трошки в медицині народній, трошки плаваю, то я вже став потім бойовим медиком, трошки пізніше, через 2 місяці. Але все ж таки в взоді я був як капелан, психолог, як лікар - тобто допомагав, дуже хлопці мене хвалили.

Два місяці в зоні бойових дій. Під постійними вибухами. Із розумінням, що кожен день може стати останнім. Такі умови важко витримати навіть стійкій до стресів людині. Коли ж Олександр дізнався, що на передовій загинув брат, це остаточно вибило ґрунт із-під ніг. 

Олександр Ширін – військовослужбовець:

Він не дозволяв мені туди йти, а в 2022 році я вже сам вирішив, він загинув під Миколаєвом, зайшов танчик на позицію його одного - він командиром був і відірвало голову. Пішов на війну без ВЛК, без нічого і от потім усі події вони мене накрили, я до війни не спав, а от під час війни вже рік і два місяці я взагалі не сплю.

Лікування. Реабілітація в госпіталі. Зараз наш герой відновлює свій психоемоційний стан. 

Олександр Ширін – військовослужбовець:

Це символізує наш весь світ матеріальний - це планета, це ми, але всі ж знаємо, що планета в космосі, але тут вона відображена, що вона на землі.

Олександр каже - довгий час навіть не міг узяти до рук пензля. Але психологи центру, де чоловік проходить реабілітацію, наполягли - арт-терапія вкрай необхідна! 

Катерина Шиман – художниця:

Тут є постійний психолог, який працює з учасниками, вони радять декому обов'язково прийти наприклад на заняття або тим хто за бажанням, взагалі це не примусово. Кожне заняття воно різне зазвичай - і прикладні якісь техніки і мистецько-наукові, просто художні, тому дуже цікаво кожного разу, коли приходять учасники, є нова тематика і ми займаємось.

Мистецтво - просто обов'язкові ліки для наших захисників, що повернулися з фронту чи полону. Психологи наголошують - у такий спосіб бійці розкривають свій внутрішній світ, долають страхи.

Катерина Шиман – художниця:

Вони абсолютно розкриваються, розкривають себе, вони певним чином забувають ті погані речі, які трапились з ними в боях або на полі бойовому. Учасники розкриваються досить швидко, але дійсно деяким необхідний час і цей час якраз займає теоретична частина, де ми розповідаємо про обрану тематику, за цей час практично всі вже готові до роботи і вже під кінець заняття вони отримують значно полегшення.

Дитині залишатися спокійним, постійно чуючи сирени повітряної тривоги та звуки вибухів, ховаючись у темному підвалі, - значно складніше, ніж дорослому, наголошують психологи. У Максима - тато і брат воюють на фронті. І це лише додає хвилювання. 

Максим - син військовослужбовця:

Брат в мене в Житомирі зараз, папа в Бахмуті. Брат дуже давно пішов, папа з 24 лютого, мама зі мною. 

Відвідувачі Оксани Слєпової - діти військових, діти-переселенці, маленькі з деокупованих територій… Заняття з малечею психолог проводить в ігровій формі. Нерідко організує тренінги разом із псом на кличку Байсон - тварину спеціально дресирували для роботи з дітьми.

Оксана Слєпова - психолог, керівник молодіжного клубу:

Для того, щоб дітки мали змогу побороти свій страх, знизити рівень тривожності і були стресу стійкими. Щоб вони вміли допомогти.

Якщо на обличчі дитини з'являється посмішка - значить сеанс уже пройшов не дарма, каже Оксана. 

Оксана Слєпова - психолог, керівник молодіжного клубу:

Я буду розказувати діткам різні цікаві техніки, як вони можуть самі себе заспокоїти, наприклад у ситуації, коли у них сталася панічна атака або ситуація стресу, чогось вони злякалися, висока тривожність.

Війна триває не лише на лінії фронту - наголошують психологи. Всередині кожної людини відбуваються емоційні гойдалки - просто зараз можна відчувати ненависть до ворога, а вже за хвилину - хвилювання за рідних. Страх під час обстрілу різко змінює радість, коли нашим бійцям вдається відбити чергову атаку. Фахівці з ментального здоров'я наголошують - іще рік тому мільйони українців соромилися відвідувати психолога, вважали це ознакою психічної хвороби. В умовах війни все кардинально змінюється. 

Даниїл Міліковський – психолог: 

Зараз спеціалістів стало більше і багато людей стало розуміти, що реально існують такі проблеми, з якими неможливо самому подбати. Будь-яка людина нашого часу вона не стикалася з війною, ми не знаємо, що це таке насправді стресостійкість і як ми можемо навчитися боротися з цим.

Надмірна тривога і невизначеність, виснаження і спустошення, втома і паніка… На кожній людині війна залишає свій відбиток. А відтак і підхід до подолання стресу має бути індивідуальним - наголошують фахівці з ментального здоров'я. І додають - у сучасних умовах похід до психолога - це не прояв слабкості. Навпаки. У такий спосіб людина робить перший крок до перемоги над своїми страхами.