Дві мерії у Рівному: до міста переїхав персонал військової адміністрації містечка Кремінна [ Редагувати ]
Дві мерії в одному місті. Віднедавна така реальність у Рівному. Разом з місцевою владою там уживається персонал військової адміністрації містечка Кремінна, з Луганщини. Зо два десятки її працівників вимушені були поїхати через окупацію.
Тож, як живе евакуйована мерія? Розкаже Сніжана Сидорук.
Оксана Кузьменко - вчителька української мови та літератури Кремінського ліцею, що на Луганщині. Нині для своїх учнів веде урок онлайн з Рівного. Сюди жінка переїхала усередині квітня ще до того, як її місто захопили рашисти.
Оксана Кузьменко, вчителька української мови, літератури Кремінського ліцею №2:
Дітки по можливості відвідують, скажем так, наші уроки. Діти знаходяться в різних містах України. З 18 квітня наше місто закрите на виїзд і в'їзд. Особисто я, класний керівник 11-го класу і, на жаль, чотири моїх учні залишилося там. Зараз нічого не відомо про них. Сподіваюся, що вони живі та здорові, а з навчанням все буде добре. Дітки розумні, все вийде у нас.
Разом з пані Оксаною до Рівного переїхав увесь відділ освіти, культури та туризму. Тепер тут мізкують, як завершити цей навчальний рік, видати випускникам атестати, а ще розрахуватися з освітянами.
Олександр Кузьменко, начальник управління освіти, культури, молоді та спорту Кремінської міської військової адміністрації:
Вчителі виїхали на територію України - хто знаходиться в межах України, хто за межами України. Але всі працюють. Дистанційна форма навчання і для життя необхідні якісь кошти.
До Рівного евакуювалася майже вся мерія Кремінної. Це зо два десятки держслужбовців. Працювати у рідному місті, кажуть, стало неможливо.
Наталія Макогон, заступниця начальника Кремінської міської військової адміністрації:
У нас уже в місті не було ні світла, ні мобільного зв'язку, банки не працювали, органи державного казначейства також не працювали. Ми з собою забрали комп'ютерну техніку, на якій працювали, і забрали базу даних.
А от приміщення та інтернет колегам зі сходу надала місцева мерія. Відтак, у Рівному віднедавна дві міські ради.
Олександр Третяк, міський голова Рівного:
Це наші колеги, службовці і ситуація складна - я сказав "їдьте" не задумуючись. Оселились, почали розгортати свою роботу. В ЦНАПі перереєстрували всі свої рахунки, всі свої платежі. І відповідно звершують управління містечком Кремінною, скажімо так, з території міста Рівне.
Та зв'язку з Кремінною поки немає, кажуть його управлінці. Місто - в окупації, а приміщення мерії - і взагалі зруйноване. Без домівок лишилися і самі чиновники-біженці.
Тетяна Лапата, т.в.о. головного бухгалтера Кремінської міської військової адміністрації:
Мій будинок розбили гради. Ми чудом залишилися живими. Все, що ми наживали, купляли. Все воно там залишилося. Взяли тільки те, шо ну схватили собаку і в чом були, в том і поїхали, поетому ні каструлі, ну нема нічого, ну люди добрі приютили, все дають.
На Рівненщині тимчасово проживають і жителі Кремінної. Нині управлінці з Луганщини налагоджують з ними зв'язок.
Наталія Макогон, заступниця начальника Кремінської міської військової адміністрації:
Щоб підтримати наших людей переселенців, які переїхали, розкидали по всій країні. І от де вони знаходяться ну в кожному куточку - регіону. До речі, тут в Рівненській області наших людей дуже багато приїхали.
Міськрада Кремінної нині звикає до нових умов роботи та життя. Комусь із житлом допомогли волонтери, а хтось його винаймає. За гостинність рівнянам вдячні. Та понад усе мріють якнайшвидше повернутися додому - у рідну українську Кремінну.
Хай навіть зруйноване, хай навіть нема там нічого, але ми повернемось, ми відбудуємо. Відбудуємо - буде ще краще.