В Україні масово закривають спеціальності вчителів фізики та хімії [ Редагувати ]

Айтішник, дизайнер, архітектор - це найпопулярніші нині спеціальності серед абітурієнтів. А от охочих стати, наприклад, учителем - щороку менше. З природничими та математичними дисциплінами - й узагалі біда. Університети, які готують викладачів хімії та фізики, масово закривають ці спеціальності. Бо просто не набирають студентів. Чому так? Розбиралася Жанна Дутчак.

В університетській лабораторії - практичне заняття майбутніх вчителів хімії.

Це студенти-другокурсники. Група невелика - всього тринадцять людей. Стільки ж майбутніх педагогів і на інших курсах. Така невтішна тенденція із наборами - тримається останні кілька років, розповідають на кафедрі хімії. І не лише в цьому університеті, а й в інших закладах України.

Тетяна Тарас, завідувачка кафедри хімії середовища та хімічної освіти:

Наприклад, у Дніпропетровський національний університет не поступили студенти в цьому році, Дрогобицький педагогічний - взагалі закрив цю спеціальність. І тут проблема даже не у війні.

А в тому, що професія вчителя - особливо природничих дисциплін - останні роки не популярний серед українських абітурієнтів.

Це одинадцятикласники одного із ліцеїв Івано-Франківська. З майбутньою професією майже всі вже визначилися.

Планують працювати в правоохоронній сфері. - А ви? - Маркетологом. - А ви ким? - Депутатом. 

Низькі зарплати - одна з основних причин, кажуть експерти. Але у випадку із вчителями природничого циклу - є й інші, не менш важливі.

Тетяна Тарас, завідувачка кафедри хімії середовища та хімічної освіти:

Сучасна молодь хоче сучасного.

Христина - одна з небагатьох, хто планує викладати хімію. Розповідає, спершу цей предмет не дуже любила. Але все змінилося, коли перейшла в іншу школу.

Христина Васкул, студентка:

Настільки гарно пояснював, настільки це було просто, майже весь клас полюбив хімію.

Підготувати сучасного вчителя хімії - це дороге завдання. Потрібні сучасні лабораторії, обладнання, реактиви. Схожа ситуація із вчителями фізики. Через маленькі набори - навіть на державні замовлення - ці спеціальності масово закривають. Тож експерти попереджають, якщо ситуація найближчим часом не зміниться, то вже за кілька років школи зіткнуться з кадровою проблемою.

Тетяна Тарас, завідувачка кафедри хімії середовища та хімічної освіти:

Більшість - це вчителі, яким 50 плюс. Але через декілька років, якщо молодь не буде обирати дану спеціальність, а вчителі підуть на пенсію, то це буде вакуум в освіті.

І проблему із кадрами навчальні заклади вже почали відчувати.

Віктор Кімакович, директор Департаменту освіти й науки Івано-Франківської ОВА:

Таких фахівців потрібно завжди. І не завжди їх можуть знайти. І це призводить до того, що профільні предмети викладають суміжники. Наприклад, фізику - математики.

Володимир Засідко, директор ліцею:

Фізика, хімія - багато шкіл не могли своєчасно закрити ці навчальні предмети фахівцями.

Без кваліфікованих кадрів ризикують залишитися не лише школи, але і цілі галузі.

Тетяна Тарас, завідувачка кафедри хімії середовища та хімічної освіти:

В Україні хімічна промисловість завжди була на високому рівні. Навіть сьогодні під час війни хімпідприємства працюють. І хімічна промисловість - одна із важливих галузей, і тому не буде кому працювати.

Наразі проблема набула вже загальнодержавного значення. Аби зацікавити молодь вчити такі предмети - держава вже виділила субвенції для облаштування в областях спеціальних лабораторій.