У Лондоні виступили свідки російських звірств під час окупації [ Редагувати ]
Свідки російських звірств під час окупації виступили в Лондоні. Цивільних українців запросили розповісти про жахіття, яке вони пережили в полоні. Серед слухачів був і заступник міністра закордонних справ Великої Британії з питань Європи. Більше розповість наша британська кореспондентка Світлана Чернецька.
Григорій з Олександрою приїхали до Лондона на запрошення британського МЗС. Вони обоє постраждали від російської окупації. Повномасштабне вторгнення застало Григорія в рідному місті Гола Пристань, що на Херсонщині.
Російські війська окупували його вже у перші дні. І створили катівню. Кинули туди й підприємця Григорія за допомогу українському війську. Чоловік каже: переконуватиме британців дати дозвіл на далекобійні удари по території рф, аби пришвидшити нашу перемогу.
Григорій Головко, колишній полонений:
Це не вина путіна самого, це вина всього народу, тому що вони люто ненавидять нас. Тому що ті катування, що вони над нами проводять, там же нема наказу путіна, що зробіть отак, зробіть отак, це їхня власна ініціатива, тому показати, як би це культурно сказати, що вони звірі.
У Людмили в полоні вся її родина. Чоловік - військовослужбовець ЗСУ, оборонець "Азовсталі". А 24-річна дочка повернулася до рідного Маріуполя, щоби допомогти старенькій бабусі, яка не хотіла виїжджати з окупованого міста.
Олександра Столяр, мати полоненої:
Потім зʼясувалось, що її затримали на вулиці, тому що в неї фамілія Навальна, і вони на цьому зробили дуже великий пропагандистський піар. Наразі донька знаходиться в полоні, її засудили до 8 років за те, що вона українка, за те, що вона не визнала своєї видуманої вини. Її дуже там катували, вибивали з неї... Це дуже важко.
Уже 2 роки Олександра чекає рідних із російської неволі. Але якщо обміни вояків - це звична річ для воєн, то механізму обміну цивільних немає. Адже їх затримання суперечить Женевській конвенції. Тож жінка проситиме британців допомагати з поверненням цивільного населення.
Олександра Столяр, мати полоненої:
Якісь кнопки тиску, щось потрібно вигадувати, щось склеювати, якось об'єднуватись для того, щоби повертати наших людей додому. Це не тільки моя біда, це біда багатьох українських жінок, чиї діти знаходяться в полоні.
Це вже вдруге у Лондон запрошують жертв російської війни, щоби з перших уст почути про звірства окупаційної армії.
Сама подія, на яку запросили українців, пройшла у Міністерстві закордонних справ без участі преси. Щоби розмова вийшла відвертішою. Учасниками цієї зустрічі стали депутати, члени палати лордів та дипломати із багатьох країн.
Києву потрібна допомога міжнародної спільноти - наполягають українські правозахисники. Бо країна-окупантка порушує права людей та взагалі підриває всі основи гуманності. Згідно з міжнародним правом, утримання цивільних вважається захопленням заручників, викраденням людей.
Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини:
Якщо ніхто не знає навіть про утримання цієї людини, якщо вона не підтверджена ні російською стороною, ні МКЧХ, її не існує, значить можна робити все, що завгодно. Так сталося з Вікторією Рощиною, відомою журналісткою, про яку 9 місяців не було взагалі нічого відомо. Вона просто зникла в окупації. Я сьогодні говорила під час цього Witness Testimony Event: уявляєте, що треба було робити з 27-річною жінкою, молодою, здоровою, щоб вона просто померла. Так не може бути.
Саме такі справжні історії стають каталізаторами змін - каже заступник міністра закордонних справ з питань Європи Стівен Дауті.
Стівен Дауті, заступник міністра закордонних справ Великої Британії з питань Європи:
Це не вперше я слухав свідчення жертв. Адже був в Україні ще до того, як почав працювати в уряді. Я чув страшні, шокувальні історії про тортури, сексуальне насильство, варварство проти цивільних. Саме тому всі: і виконавці, і ті, хто віддавав накази - мусять бути покарані.
Але спершу потрібно повернути полонених - наполягають правозахисники.
Ольга Решетилова, голова Медійної ініціативи за права людини:
Російських політичних в'язнів вони знайшли спосіб звільнити, а українські життя важать менше? Життя тисяч українських цивільних заручників, які захоплені просто за те, що вони були проти російської окупації, вони не значать нічого? Тобто ось це звільнення російських політичних в'язнів, я про це теж сьогодні говорила, для нас стало сигналом, що якщо ви хочете, у вас є інструменти, значить ви можете знайти шлях, як звільнити цих людей. Я сподіваюся, що вони мене, звичайно, почули.
За даними Медійної ініціативи за права людини, щонайменше 1887 цивільних українців незаконно утримуються на окупованих територіях чи безпосередньо в росії. Але документатори кажуть, що насправді це число значно більше, і люди продовжують зникати.
