Першими заходять на позиції: як розвідники забезпечують успіх на фронті [ Редагувати ]
А поки до подій на східному фронті. Найгарячіше на Покровському напрямку. На Новопавлівському наші оборонці провели перегрупування, завдяки цьому змогли стримати ворога.
Успіх на фронті часто залежить від вчасного передавання достеменної та повної інформації про дії противника. І здобути її - головне завдання військової розвідки.
Саме ці дані допомагають командирам ухвалювати рішення, від яких залежать життя і здоров'я українських захисників. Як працюють наші розвідники на передовій? Про деталі найскладніших операцій - в ексклюзивному матеріалі нашого воєнкора Ігоря Левенка.
Вони - ті, хто завжди на крок попереду.
Розвідники першими заходять на позиції.
Хто ці люди, які вміють руйнувати ворожі плани? І як це - бути розвідником в умовах сучасної війни?
З ними треба битись, з ними треба воювати і їх треба знищувати, вони деколи від першої кулі не гинуть.
- Ребята, там далі нема де ховатися. - В мене три "двохсотих"! Три "двохсотих"!!! Контузія!
Про взяття полонених та найскладніші завдання наших спеців з 10-ї гірсько-штурмової бригади "Едельвейс"!
- Жди, жди, жди, нехай ближче підійдуть. - Ми займаємо окоп. Нас є четверо плюс медик п’ятий.
Війна - це не тільки бойова практика, а ще й велика теорія. Розділившись на групи, бійці прямують на визначені ділянки.
Перемагає той, хто вміє воювати. А вчитися, як відомо, ніколи не пізно. Хлопці, немов по нотах, розігрують оборонний бій.
Настає мить, коли в симфонічну партію піхотинців вриваються баси більшого калібру.
В обороні завжди легше, але треба діяти з максимальним ефектом. Артем, кулеметник цього "Браунінга", добре знає, як така зброя може вплинути на перебіг бою.
Артем, військовослужбовець 10-ї ОГШБр "Едельвейс":
- Одним "Браунінгом", рахуйте, зупинив повністю штурм. - А скільки їх було? - Біля сорока десь. Вони одразу полягали, а я шурую по них, кого коцаю, кого не коцаю, ну, там отака куля летить, то всім страшно. Вони попадали, а наші "пташки" їх доклепали, ніхто не піднявся.
Їхня робота зазвичай лишається поза кадром. Та сьогодні хлопці погодилися дещо відхилити завісу своєї таємничої служби.
Ігор Левенок, кореспондент:
Три роки повномасштабної війни. У кожного з цих хлопців вже є власна історія на цій війні, і вимірюється вона навіть не часом. Вона вимірюється кількістю поранень.
- В загальному так, щоб з відкритими пораненнями, то це чотири. - Чотири поранення?? - Так, три кульових і одне уламкове.
Володимиру - 22 роки. Його війна почалася на гостомельському летовищі. У перший день вторгнення він, солдат строкової служби Нацгвардії, з ПЗРК знищив російський гелікоптер Ка-52. За це його нагородили орденом Богдана Хмельницького.
Якби було більше людей, то ми б справилися, просто строкова служба була не готова до такої зустрічі.
Відтоді було чимало практики та теорії. Як грамотно бити ворога - цього можна навчитися. Хлопці кажуть: молодість, відвага, мотивація - і вам відчиняться двері в цьому елітному підрозділі.
Я б радив їм так і зробити, тому що все одно підуть всі воювати, рано чи пізно. А так в них є варіант поспілкуватися і вибрати, в яку бригаду вони захочуть, в який підрозділ.
Але служба в армійській розвідці - це насамперед складні операції. Командир взводу за позивним "Містер" розповідає про них без прикрас.
Позивний "Містер", командир взводу розвідки 108-ї ОГШБр:
Війна - це не романтика. Тут немає нічого веселого, нічого забавного, тут люди вмирають, тут люди втрачають кінцівки і варто над цим задуматися.
Основне завдання розвідників - виявлення противника. Такі ситуації часто закінчуються боєзіткненням.
Ще один сегмент роботи розвідників - це взяття полонених.
Позивний "Містер", командир взводу розвідки 108-ї ОГШБр:
Під час Куп’янської операції, коли наш батальйон брав в тому участь, найбільше було взято саме моїм підрозділом цих полонених, але багато з них не здавалися і їх доводилося добивати. При чому, ти йому одну гранату кидаєш, а воно відстрілюється, другу гранату кидаєш, воно стріляє, ти вже його розстрілюєш, і він вроді вже повинен вмерти, але воно далі лізе за своїм автоматом.
Такий вигляд має ця важка робота, яка стоїть за кожним відвойованим метром нашої землі.
Так, служба у розвідці - це неабиякий ризик. Постійно з фронтових зведень ми дізнаємося про знищену ворожу колону чи про вогневі удари по піхоті супротивника. Часто саме за цією інформацією якраз і стоїть копітка праця таких хлопців. Розвідка - це вибір, який роблять найсміливіші та найвідданіші.
