В Запоріжжі волонтери розвозять пенсіонерам продуктові набори [ Редагувати ]
Щоб зайве не ризикувати і не виходити з дому, дедалі більше людей замовляють доставку продуктів і решти необхідних речей. Складніше з цим самотнім літнім людям і тим, хто живе в селах. Як виживають в умовах карантину - дивімося далі.
Прикарпатське село Нижнів. Місцева жителька Марія Губка вже другий тиждень з дому ні ногою. Каже - боїться підхопити інфекцію, та принести її додому. Адже в хаті чоловік-інвалід, прикутий до ліжка.
Марія Губка, жителька села Нижнів:
Аби не розносити вірус. І сама боюся і не хочу аби хтось мене боявся, слухаю новини, то ми нікуди ось навіть сусіди то ми через паркан спілкуємось, якщо треба щось запитати.
Подружжя Губки - самотні літні люди, єдиний син загинув ще п'ятнадцять років тому. Тож принести продукти та ліки просять односельців по телефону.
Відколи оголосили карантин - пані Олена в селі стала такою собі службою швидкої та безкоштовної допомоги. Приймає замовлення від пенсіонерів, а пакунок із закупами вішає людям на паркан.
Олена Семинишин, жителька села Нижнів:
Ми по-сусідськи завжди помагаєм. Всі в селі помагають одне одному в теперішній час.
Організували доставку продуктових наборів соціально незахищеним жителям міста і в Запоріжжі. А це - майже п'ять тисяч людей.
Тушонка, рис, гречка, олія, майонез, чай, цукор - це те, що волонтери зараз розвозять по квартирах пенсіонерів та інвалідів. Такого пакунку вистачить на тиждень - кажуть у міському центрі допомоги.
Марина Боринос, директор Запорізького територіального центру соціального обслуговування:
Мы постараемся со своей стороны, социальные рабочие, эти наборы, оперативно доставить каждому пожилому человеку.
У Чернівцях тим, хто не може піти в магазин, також взялися допомагати волонтери.
"Ми зараз пакуємо перші продуктові набори для тих людей, які дзвонять і кажуть, що не мають, що їсти. Літні люди, самотні люди".
Волонтери звертаються до всіх українців - не лишатися осторонь і допомагати тим, хто поруч потребує допомоги, особливо літнім людям.