Дайвінг як реабілітація: як це допомагає воїнам заново жити [ Редагувати ]
Фантомні болі, емоційна напруга та несприйняття себе - це те з чим стикаються військові, які дістали важкі поранення на фронті. І жити заново допомагає реабілітація. Дайвінг у цій терапії показав себе ефективним. Валерія Глущенко розкаже чому.
Це навчання з дайвінгу, і для цих чоловіків воно має більший сенс. Кожен військовослужбовець повернувся з пораненням з лінії фронту. І сьогодні тут вони чи не вперше посміхаються.
Приємне відчуття, відчуття невагомості. Релакс та приємні відчуття, які треба відчути кожному.
Андрій - ветеран російсько-української війни, на фронті втратив кінцівку. Дайвінг для нього - це етап реабілітації.
Андрій Кропивницький, ветеран російсько-української війни:
Я зі Львівської області, міста Дрогобич. Я на вихідні приїхав відпочити до Києва. Я така людина, за нове тільки за. За новий досвід.
Поруч завжди тренер. Анна більшість свого життя займається дайвінгом.
Анна Ярошенко, тренерка з дайвінгу:
Я народилась в Криму, і моя дайвінгська кар'єра трапилась там. І я тоді потрапила в дитячий табір із дайвінгу. Там було дуже класно і кайфово. Я ж все одно виросла на морі, і для мене це не було чуже середовище. Мені було 12 років, і я мала гарного інструктора. Я не знаю, в кого я там закохалась: у море чи в інструктора. Але факт є фактом. Я понад 20 років під водою.
Анна відкрила власний дайв-центр у Києві. Але з початком повномасштабної війни вирішила започаткувати програму реабілітації для військовослужбовців.
Анна Ярошенко, тренерка з дайвінгу:
Плавання впливає дуже добре на організм в цілому. Але й емоційний стан, відчуття впевненості в собі. Відчуття, що вони можуть робити такі незвичні речі. Я відчуваю, як хлопці приходять часто зневірені у собі, ніби то ця штука не для них. Але ж під водою гравітація працює іншим чином. Немає цієї сили тяжіння. Вони пробують, навчаються та розуміють, що вони можуть все. Моя задача - показати, що кордони лише в голові. Під водою дайвінг доступний для кожного. Навіть, якщо немає ніг. Вони можуть плисти руками. Вони можуть відчувати ту невагомість, і це круто.
Всі ті самі правила занурення, але адаптовані під кожного індивідуально. Анна працює пліч-о-пліч з реабілітологом. Цей хлопець два місяці тому дістав на фронті поранення.
У воді я відчуваю легкість, і тим самим в мене пропадають фантомні болі. Мені набагато легше та комфортніше у воді. Особливо військовим з ампутацією, які відчувають болі... Це реально круто, це легкість. Мені допомогло це.
Військовослужбовець, який хоче потрапити на дайвінг-реабілітацію, має пройти огляд у лікаря та отримати допуск. Оскільки кожне занурення - це неабияке навантаження на організм.
Наразі в Анни в реабілітаційному центрі майже три десятки пацієнтів. Ще жінка відкрила благодійний фонд з підтримки військових.
