"Комуна щастя" під Харковом прагне ощасливити людство [ Редагувати ]

Відмовитися від благ цивілізації та переїхати із мегаполіса в провінцію і жити там у гармонії із природою. Таких людей називають "диваками". Мовляв - як можна залишити квартиру із гарячою водою та переїхати у землянку посеред поля?

Це явище нині називають англійським словом "дауншіфтінг", що перекладається - спускатися вниз.

Під Харковом уже 10 років існує "Комуна щастя" - її засновники хочуть побудувати утопічне "Місто сонця", де всі рівні і щасливі. Її лідери так само колись були "міськими мешканцями". Тепер вони - відмовилися від алкоголю та сигарет. І поставили собі за мету - будь-що ощасливити усе людство. Почали із маленького селища. Наші кореспонденти поїхали до тієї комуни - за "красивою історією з привабливим відеорядом". Але побачене - зі щастям ніяк не в'яжеться.

Чому з "комуни щастя" тікають, не озираючись, дізналася Наталя Ковальова.

Занедбаний двір, бездоглядна худоба. По господарству пораються люди у заляпаному брудом одязі. На сараях, корівнику, хатинках та навіть на вбиральні висять написи з іменами відомих історичних персон - Єсенін, Маяковський, Сталін, Єльцин.

Тамара Костюк, лідерка "Комуни щастя":

Поэтизированное объединение разработки теории общенародного счастья имени офицера группы "Альфа" имени Геннадия Сергеева. Мы вычисляем путь к общенародному счастью.

У цей час із вулиці, помітивши нашу знімальну групу, підтягуються сусіди. За 10 років існування цієї комуни, журналісти писали про неї лише із захопленням. Через це, місцеві спершу не дуже довіряють і нашій знімальній групі.

Наталья Анохіна, мешканака села Караван:

Вони якусь теорія щастя виявляють чи шукають. Шо воно під цим лозунгом, ширмою, ми не знаємо. Вони складають вірші. У них, значить, летить птичка - хорошо, впав листочок - це дуже погано.

У так званої "Комуни щастя" два лідери - Юрій Давидов і Тамара Костюк. Юрій поки ховається від нас. Тамара - навпаки, приязна, люб'язна. Не курить, не п'є навіть каву, чай та соки з магазину. Натомість із собою всюди носить пляшечку із зелено-коричневою рідиною.

Тамара Костюк:

Это сок люцерны разведенный. Я думаю, если коровам нравится, то людям тоже подходит. Травы вокруг куча. Сами сок добываем

Вірші та корови - ось на чому має базуватися українське щастя. Тобто, всі мають їсти м'ясо та римувати. Таку формулу вивели у комуні. І всі, хто сюди потряпляє, мають дотримуватися цього правила - щодня писати вірш з 4 рядків. Тетяна Ломакіна, член комуни, веде нас у головний штаб організації, який заклеєний лозунгами і обліплений мухами - але на її натхнення побут не впливає.  

Тетяна Ломакіна:

На жизнь у меня запланировано написать поэтизированую книгу. А точнее поэму - "Что делать для счастья родины". У нас все пишут на эту тему.

Щастя - це те, що телебачення поки не спроможне передати запахи. Наша екскурсія комуною продовжується у корівнику.

"Крысятничеству смерть - слава Героям труда" - окрім цих плакатів, в око впадає антисанітарія та занехаяні тварини. Більше 50 голів худоби на меленькій території. Андрій Петров пояснює, як це  пов"язане з їхньою теорією щастя.

Це молоко продають у сусіднє село. Місцеві його не хочуть купувати.

Наталя Анохіна:

Мухви повно. Ми не можемо форточку відкрти, но шо це за діла?

Сусіди підозрюють, що не все так законно і правильно у цій дивній організації поетизованого щастя.  Дізнаємося нові подробиці - через газетні оголошення, під виглядом сільгоспробіт, сюди запрошують усіх, кому потрібна робота. до того ж запевняють, що житло надається. Але лише працею справа не обмежується. 

Наталя Анохіна:

Люди, які сюди приїзажають на роботу, ми ж чуємо. Кажуть. Господи, як ми сюди могли влізти?!

До мітингуючих сусідів виходить лідер "щасливців" Тамара.

Тамара Костюк:

Наша общественная деятельность связана с интересами старны, понимаете товарищи? Я предлагаю сделать пресс-конференцию. Вопросы в письменном виде, товарищи.

У розпал мітингу на горизонті нарешті з'являється Юрій Давидов, - автор цієї самої теорії про щастя. Він не приховує, що свого часу він був на примусовому лікуванні у психіатричній лікарні.  

Хто ж ті люди, яких найняли у комуну щастя на роботу і що їх змушують робити? Тетяна Ломакіна веде нас до хатинки, де селять найманців.

Тетяна Ломакіна:

Здесь ребята у нас останавливаются, проживают. Вот они тут вечеряют просто отдыхают после смены.

Їхнє житло більше нагадує притулок для бомжів. Євген Сільченко тут вже 2 місяці, розвозить молоко по селах. Усі гроші забирають лідери комуни.

Окрім того, що чоловіку не платять, і він має писати вірші - ще його можуть оштрафувати за куріння - від 30 до 100 гривень.

Лідери комуни щастя у Росії нині у розшуку за створення збройного формування. І цього вони не приховують. Виправдовуються - все було законно. Більшість членів комуни - громадяни Росії. Вперше за десять років цією організаціює  зацікавилися українські правоохоронці. Днями стався трагічний випадок - 16 річного хлопця-робітника вбило струмом. Справа в тім, що лише частина електропроводу у комуні легальна.

Тамара Костюк:

С точки зрения, то, что Данила не стало я вчера переживала, сегодня переживаю. Мы колодец назвали именем Данилы. То есть там, где он погиб. Ну конечно, как компенисровать такую утрату, это нужно просвещать страну.

Чим завершиться історія "комуни щастя", тепер залежить від міліції. Розпочате слідство. В інтерв'ю по телефону у харківському управлінні міліції повідомили, що в цій організації застосовували психологічні методи, аби ... утримувати людей.

Наталя Ковальова, Наталя Неділько, Дмитро Монархов, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер".