До берегів Київського моря пришвартувалися човни наукової експедиції [ Редагувати ]

До берегів Київського моря пришвартувалися човни з учасниками наукової експедиції. Дослідники вирушили у подорож, щоби з'ясувати: чи існує досі стародавній річковий шлях, що про нього розповідають літописи cередини 10 сторіччя. Репортаж Юлії Касян.

Понад 300 кілометрів шляху та 6 діб мандрівки. Хоч і втомлені, але задоволені учасники експедиції прибули до берегів Вишгорода.

"Це було непросто. Цьому проекту спочатку передувала велика підготовка, потрібно було викроїти час, потрібно було зібрати всі необхідні дозволи, щоб потрапити у відповідні месцевості, потрібно було підготувати маршрут", - говорить Сергій Хоменко, учасник експедиції.

У мандрівку водою дослідники вирушили з Коростеня. Стартували з річки Уж. Далі йшли Прип'яттю через Зону відчудження і вже потім Дніпром. Саме через акваторії цих водойм у давнину добиралися до Києва деревляни. Учасники експедиції підтвердили - літописний шлях існує і донині. 

"Це шлях який відомий за писемними повідомленнями, середини 10 сторіччя. Шлях від Коростеня до Києва, легендарна частина літопису, де йдеться про сватання князя Мала до княгині Ольги", - говорить Андрій Петраускас, cтарший науковий співробітник інституту археології, керівник експедиції.

"Було цікаво пройти річками, побачити ту місцевість, де вже майже тридцять років майже ніхто не був. Це була зона відчудження. По суті ми обїздили всю і 10 і 30-кілометрову зону", - говорить Сергій Хоменко, учасник експедиції.

Під час експедиції дослідники перевіряли не лише маршрут, а й свої судна. Два човни, Добриня та Фрам, яких ми подорожували дослідники, створили за зразком археологічних знахідок. Щоправда берегів Вишгорода дістався лише один.

"Ну тут просто мабуть зіграла свою роль назва. Назва "Фрам", вона передбачає якусь затрнимку довготривалу у певному місці. Виникли проблеми із перевезенням його у зону відчудження Чорногбильської АС. Нам довелось його залишити", - говорить Андрій Петраускас, cтарший науковий співробітник інституту археології, керівник експедиції.

"Лодія", яка все ж допливла - це копія судна ХVI століття. В її основі звичайний човен-довбанка. Учасники експедиції кажуть, старалися повністю повторити лекала тих часів. Аби він не пропускав воду, теж використали старовинні технології.

Однак давня герметизація дослідників підвела. Кажуть, частіше доводилося вичерпувати воду, замість гребти. А тому планують ще попрацювати над човнами, а вже влітку спустити їх на воду.