Пенсіонерка з Ужгорода перетворила власний під'їзд на справжню галерею [ Редагувати ]

Життя на пенсії тільки починається. В цьому переконана і ужгородка Маріана Солтук. На заслуженому відпочинку жінка опанувала нове хобі - пише картини. У її колекції понад 350 робіт. Дарує мистецтво і своїм сусідам, у під'їзді облаштувала справжню галерею. Втім, дивіться самі. 

Проходячи повз цей будинок, не важко здогадатися, що тут живуть творчі люди. Адже стіни біля під'їзду всі в малюнках. Тут і гори, і струмочок, і вівці з пастухом. Створила цей пейзаж Маріана Солтук. Єдине, чого хотіла - підняти настрій перехожим.

"Оці от, гіпсові фігурки. Так от брала, ліпила і ліпила. Ну, більше всього мені подобається вівчар наш. Правда, же", - говорить Маріана Солтук, художниця.

А от у самому під'їзді справжня художня галерея. Пейзажі, портрети, натюрморти - з першого до п'ятого поверху. Малюнки жінка оновлює щотижня. Нині в колекції - понад три з половиною сотні робіт.

"Так, от сюди поставимо цю картину, так. Трошечки посунити. Так о. Підходить - Я думаю, що підходить".

Ще кілька років тому Маріана й гадки не мала, що візьметься за малювання. Допоки не вийшла на пенсію працювала вчителькою географії. Тепер опановує нове хобі.

"В школі, на уроках, сиділа малювала, поки там розказували на російській літературі, на українській, я портрети малювала. А потім воно пішло так, в забуття", - говорить Маріана Солтук, художниця.

Вже одинадцять років без пензля та аркуша, Маріана не виходить з дому. Найбільше полюбляє писати пейзажі. Перший створила на морі. Захід сонця в Криму. Спочатку працювала на картонних коробках, пастельними фарбами. Згодом опанувала полотно та олію. Любов до творчості прищеплює і внукам.

Мешканці будинку радіють новому хобі сусідки.

"Мало де такий є під'їзд красивий, як в галереї", - говорить Володимир, житель Ужгорода.

Маріана Солтук каже - її картини не ідеальні, утім вона постійно навчається. Опановує різні техніки. Бере участь у конкурсах. І навіть має кілька дипломів. Жінка переконана - талант є в кожного. І розвивати його ніколи не пізно.