Чимало поранених бійців відмовляються від протезування та реабілітації за кордоном [ Редагувати ]
Якщо лікуватися, то вдома. Чимало поранених бійців, які потребують протезування, відмовляються від реабілітації за кордоном. Хоча для наших захисників протези безкоштовні й у вітчизняних медзакладах, і в іноземних. Про причини такого медичного патріотизму розпитала військовиків Христина Гашенко.
Так называемый "парашют". Це чохол такий, але ми його там не лишаємо. І сразу йде воздух. Ну тобто ось він тримається, не пристігається, нічого. Він просто тримається. Як обикновенна нога. Вакуум.
Вадиму аби вдягнути протез знадобилося всього кілька хвилин. До металевої конструкції на нозі військовослужбовець звикає лише тиждень.
Це вам допомагає тримати рівновагу? - Так, і я так ходжу.
Ходити на протезі Вадим тренується коридорами реабілітаційного центру. Каже, болю не відчуває.
Є дискомфорт, але ще раз повторюся, що в голові ще залишився фантом, то єсть, я ще відчуваю її як обикновенну ногу і просто привикаю на нею, до цього.
Поранення Вадим отримав під Волновахою - наприкінці березня.
Вадим, військовослужбовець Збройних сил України:
Ми переміщалися, скажемо так по наших опорних пунктах, між опорними пунктами Нас було четверо. Четверо отримали осколкові поранення, міна просто розірвалася рядом зі мною. Мені повезло менше. Мені відірвало ногу.
Після трьох місяців реабілітації медики дозволили Вадиму одягнути протез. Запропонували поїздку за кордон - на протезування. Втім військовослужбовець принципово відмовився!
Вадим, військовослужбовець Збройних сил України:
Я збираюся повернутися на військову службу. То єслі я виїду за кордон, то там є обмеження, а саме ти ідеш туди мінімум на рік. Я навчусь більш менш ходить і я повернусь в частину.
Добре ходити на українському протезі вже навчився 19-річний Олег.
Це у мене пневматичний протез і він працює на воздусі. Тому я вмію ось так стояти, він мене тримає, і це для першого протезування допомагає не впасти.
Поранення хлопець отримав під Харковом, коли з побратимами йшли у контрнаступ. Олег розповідає - коли воював, страху не було. Страшно стало, коли усвідомив, що втратив ногу.
Олег Вощаний, військовослужбовець Збройних сил України:
Не знав, що робити далі, не знав, що зараз є такі технології, що люди повертаються до нормального, зручного життя. Так не із своїм. Але ти привикаєш до цього.
В Олега теж була можливість поїхати за кордон на протезування, але й він відмовився. Хоча б через те, що далеко не всі українські компанії, за потреби, зможуть відремонтувати протез іноземного виробництва.
Олег Вощаний, військовослужбовець Збройних сил України:
Дуже мало протезистів будуть вас брати, якщо у вас там нога похуділа, чи треба щось підклеїти, чи ще щось. І ви протезувалися за границею, то мало хто захоче вас брати, тому що є гарантії. На це, є гарантія на протез, і гарантія потім після цього злітає.
Протезування українських військових оплачує держава. Причому не важливо, де лікується поранений - в Україні чи за кордоном. Втім із 45 поранених військовослужбовців, які проходять лікування в цьому медзакладі, - лише семеро погодилися на допомогу за кордоном.
Володимир, заступник директора з реабілітації медичного центру:
Не завжди клініки в Європі чи в Америці беруть на повний курс. Вони сказали, ми зробимо протез. Вони протез зробили, Дякую. До побачення. А що далі? Бувають випадки, коли це обговорюють одночасно і клініка за кордоном проводить реабілітацію, но на жаль - це не завжди.
В Україні більшість протезів виготовляють приватні компанії. Хоча всі комплектуючі - купують за кордоном. На створення найскладнішої металевої конструкції йде близько трьох тижнів.
Вікторія Оліг, керівниця приватної компанії з виготовлення протезів:
Діапазон вартості, якщо це протез нижче коліна, протез гомілки - це 200-230 тисяч орієнтовно в тих цінах, в межах. А протез стегна - це порядку 650 тисяч. На сьогодні, власне, готуємо виставляти державі на оплату вартість тих протезів і очікуємо найближчим часом.
Медики зазначають - зараз найбільше поранених бійців потребують протезів саме для нижніх кінцівок.