Російський делікатес опинився під західними санкціями: чию ікру їдять у світі [ Редагувати ]
Час розвіювання міфів. І "друга армія світу" виявилася фейком. І "наддержава" виявилася звичайним терористом. Росія дискредитує себе на всіх фронтах. Навіть на... гастрономічному. Стереотип, що росія - один із головних постачальників ікри у світі теж виявився міфом. Бо і варварські методи та обсяги вилову знищили в країні майже всіх осетрових. Та й це делікатес опинився під західними санкціями. Тож чию ж ікру їдять у світі? І що продається в нас? Дивіться далі.
Яку ікру їсть півсвіту?
В нас ще лишилася російська. Не викидати ж її.
І що можна знайти на українському ринку?
Село Тарасівка, Фастівський район.
Чи є виробники зернистої в Україні? Й чому думка, що вся ікра - російська - міф? Про все це наші журналісти з різних куточків світу - далі.
Велетенські басейни на рибній фермі у польському селі Русь - повні вгодованих осетрів. Працівники сортують та оглядають рибу.
Торік це підприємство - хвалиться директор - виробило більше чорної ікри, ніж будь-яка фірма в Італії чи Франції, і майже стільки ж,скільки Китай.
Марек Щутовський, директор осетрової ферми:
Минулого року Польща була другим за величиною виробником ікри після Китаю, завдяки нашій компанії, яка виробила її 42 тонни.
Делікатес експортують насамперед до Арабських Еміратів, США, Франції та Данії. А також мають постійні замовлення від ресторанів із зірками Мішлена з усього світу.
Агата Лаком'як-Вінницька, менеджерка з маркетингу осетрової ферми:
Нині ми на зовсім іншому етапі порівняно з тим, де ми були, коли починали 8 років тому. Тоді наші клієнти часто не знали, де Польща на карті.
Якщо раніше вважалося, що найсмачніша ікра - від риби, виловленої у дикій природі, то тепер - сучасні технології зі збалансованими кормами та системати прокачування й очищення води в басейнах знівелювали різницю. Вартість польської чорної ікри у роздрібі від 1200 євро за кілограм, і сягає 8000 євро за ікру від осетрів-альбіносів.
Агата Лаком'як-Вінницька, менеджерка з маркетингу осетрової ферми:
Більшість виробників ікри в світі борються з міфом про російську ікру, тому що насправді, якщо ви подивитеся на банку, де написано "російська традиція" або "російський засол", ви побачите, що ця ікра не з росії.
А приміром, із Китаю! Бо ж вирощувати осетрових навчилися навіть у Вʼєтнамі і Таїланді, де через особливості клімату воду доводиться охолоджувати. При цьому, щоби добути ікру, рибу не вбивають.
Білл Марінеллі, співвласник осетрової ферми:
Ми напевно перша в світі осетрова ферма із закритою системою на сонячних батареях. І ми використовуємо метод "доїння" риби.
Тоді як у росії, яка справді здавна славилися ікрою, адже водойм і риби було багато, досі процвітають варварські методи та браконьєрство. За підрахунками екологів, масштаби незаконно добутої ікри у федерації у десятки разів переважають обсяги виробленої в рибгоспах. При цьому часто рибалки кидають вительбушену рибу гнити на узбережжі. І це поставило осетрових на межу зникнення.
Приблизно те саме і з лососевими. Продукти з виловленої в дикій природі риби з росії і раніше були під забороною, тепер додалися ще й санкції на ввезення вирощеного на фермах лакшері-продукту. А продавці у Європі знаходять нових постачальників.
Вікторія Єристова-Ростковська, власниця магазину східних продуктів:
Клієнти запитують про походження ікри. Хочуть їсти хорошу ікру, але не хочуть російської. Зараз ми імпортуємо зі США. Ікру можна купити і в Польщі. Я знаю, що така є. Але в нас ще лишилася російська. Не викидати ж її. Можливо, ще вдасться продати.
А як щодо України? Чи можна знайти на наших полицях російську ікру?
Ярина Марків, кореспондентка:
Я знаходжуся в одному з продуктових магазинів столиці, де представлений немалий вибір зернистої.
А яких виробників?
Перший екземляр - ікра лососева зерниста, виробник в нас Україна. Ікра лососева зерниста горбуші. В принципі тут вже відазу видно, що цей товар експортований, країна походження, виробник Сполучені Штати Америки.
Бачимо на етикетці все зазначено російською мовою, це може збити з пантелику, адже виробник в нас також Україна - село Тарасівка, Фастівський район.
Тож російська - тут тільки назва. Воно й не дивно, бо ввозити з рфії сировину на територію України заборонено законом ще з 2014 року.
Валентин Безрукий, керівник Центру експертиз "Тест":
То если кто-то где-то и пишет, что это допустим дальний восток, россия, то это все будет считаться контрабандой.
Країною-лідером із виробництва ікри у світі вважають Сполучені Штати Америки. Саме звідти, а ще з Норвегії, Україна здебільшого імпортує сировину.
Валентин Безрукий, керівник Центру експертиз "Тест":
Причём с точки зрения украинского законодательства, маркировки, даже если икра будет привезена с Соединенных Штатов в виде, допустим, замороженного сырья, но распакована здесь у баночках в Украине, все равно это будет считаться украинским производителем.
Та не імпортом єдиним: в Україні є з десяток рибних господарств, спеціалізованих на видобуванні ікри. Як червоної, так і чорної. Перше в Україні підприємство з виробництва чорної харчової ікри розташоване на Київщині.
Це Садкова риба. Саме тут поголів'я сибірського осетра. Тобто це підростаючі наші майбутні самки. А тут у нас альбіноси. Стерлядь альбіноси, тобто вони цікаві тим, що дають ікру золотисто-кремового кольору.
Марина Пашко, керівниця рибдільниці підприємства:
На ринку України ми вже майже 10 років вирощуємо такі види осетрових: стерлядь сибірський, російський осетр, бестер і білугу.
Загальна кількість поголівʼя риби на цьому господарстві - до ста тисяч екземплярів. Ікру тут, як і в Європі, добувають прижиттєво - методом доїння.
Це в нас цех по витримуванню плідників. Саме тут ми рибу готуємо до ікри, створюємо їй умови. Там уже харчова переробка. Там її уже готують, солять в банки і фасують, далі вона йде на реалізацію.
Лише після проходження кожною партією сертифікації.
Марина Пашко, керівниця рибдільниці підприємства:
Дрібніша - це у нас ікра стерляді. А трішки крупніша - це ікра сибірського осетра. 100шn стерляді на сьогодні коштує 2500 гривень, 100г сибірського осетра - 3100 гривень.
Узагалі зараз Україна є експортером ікри. Звісно, більшість продукції їде на вітчизняні прилавки, але водночас ми постачаємо кавʼяр у США, Японію, Іспанію і навіть в Австралію. Ще раз доводячи, що монополія у виробництві та постачанні ікри росією - не більше ніж, стереотип.