Два роки, як загинув активіст і розвідник Роман Ратушний: яким був "холодноярець" [ Редагувати ]
Минуло два роки, як під час бойового завдання на Харківщині загинув розвідник 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр" Роман Ратушний. Йому було 24. До повномасштабної війни хлопець активно відстоював столичний "Протасів Яр". Тоді, нагадаю, урочище хотіли забудувати. І саме завдяки Романові історична місцевість збереглася. Яким був Роман Ратушний - розповів його батько.
Кадри дворічної давнини. Кілька десятків людей прийшли у Михайлівський собор провести в останню путь активіста, військового - Романа Ратушного. Хлопець загинув у бою під Ізюмом на Харківщині. Був розвідником 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр". Йому мало б виповнитися 25 років.
Тарас Ратушний, батько Романа Ратушного:
Восьмого червня 2022 року Роман загинув. Десь за добу після цього про це стало відомо. Він був на виході з групою розвідки. Чотири людини. З них назад після бойового завдання повернулося двоє.
Батько загиблого воїна Тарас Ратушний розповідає: забрати тіло сина було непросто.
Тарас Ратушний, батько Романа Ратушного:
Були на місці, намагалися з'ясувати, що сталося, тільки дев'ятого числа облітом дрона було підтверджено, що тіло знаходиться в цьому місці і лише через три, чи навіть чотири дні, тіло змогли забрати.
Роман Ратушний пішов на війну не вагаючись! Насправді він усе своє життя бився за справедливість. Ще в п'ятнадцять років хлопець був учасником Революції Гідності. У ніч проти тридцятого листопада 2013 року - постраждав від атаки "Беркута".
Тарас Ратушний, батько Романа Ратушного:
Він мріяв про Україну, яка буде частиною Європейського Союзу, яка буде збудована за цінностями Євросоюзу. Буде демократичною, вільною, позбавленою такого зла, як зовнішня загроза й також внутрішня, вона була теж не менш важливою в плані подолань. Те що він писав і говорив завжди все доступно зараз в соцмережах.
У 2018-му Роман Ратушний очолив громадську організацію "Захистимо Протасів Яр". Її мета - зберегти зелену зону в середмісті Києва і не допустити, щоби замість дерев виникли бетонні джунглі! Активісти судилися із забудовниками й зрештою - перемогли. Останній суд завершився у лютому, напередодні повномасштабного вторгнення росії.
Тарас Ратушний, батько Романа Ратушного:
П'ятнадцятого червня розпочинається вже другий фестиваль пам'яті Романа Ратушного. З головним гаслом "Ніколи нічого не бійтеся". І це, як на мене, найкраща присвята його пам'яті, яка полягає в тому, що його справа продовжується. Роман мріяв про Україну, як країну вільних людей. Він сам був вільною людиною і цей статус не змогли змінити ні погрози, ні намагання його позбавити свободи, навіть суди, які ініціювались проти нього, навіть електронний браслет на нозі.
Роман Ратушний воював з першого дня великої війни. Брав участь у боях під Києвом, а пізніше - звільняв від окупантів місто Тростянець на Сумщині. Він був справжнім патріотом, тому, не вагаючись, офірував Україні, найцінніше, що мав - своє життя.
