До Дня пам'яті українських захисників на Донеччині відслужили панахиду [ Редагувати ]

Біля Меморіального комплексу воїнської слави на горі Карачун триває заупокійна служба.

Ця панахида відбувається у День пам'яті захисників України, полеглих у боротьбі за її незалежність, суверенітет і територіальну цілісність. Служіння - міжконфесійне. Його очолив Борис Кутовий. Капелан, священник Київської митрополії Православної церкви України.

Борис Кутовий, начальник служби військових капеланів ОСУВ "Хортиця":

Зібралися тут, щоб помолитися за душі воїнів, які віддали своє життя, захищаючи нашу Україну, захищаючи жінок, чоловіків, дітей, мирних мешканців міст, селищ, захищаючи нашу волю і незалежність. Для всіх нас, для всього народу ці воїни - справжні Герої.

Капелани, як ніхто знають, що таке горнило війни. Вони постійно контактують із нашими захисниками на передовій.

Олександр Карапетян, священник римо-католицької церкви, військовий капелан 93-ї ОМБр "Холодний Яр":

Найголовніше - бути поруч. Приїхати й бути поруч, бути, вислухати, поспілкуватися - і це головне! Хлопці, вони між собою постійно, ті самі лиця, ті самі обличчя... А ми приїжджаємо - нове обличчя, нова людина, священник. І знаєте, змінюється картинка перед людиною. Тому ми намагаємося по бригаді їздити, власне бути поруч - не якоюсь великою мудрістю, а своєю присутністю, своєю молитвою, своїм благословінням

Спільна молитва, до якої долучилися священники різних конфесій, - ще один приклад єдності українського народу, наголошують капелани.

Юрій Сидоренко, священник Української Євангельської Церкви, начальник служби військових капеланів ОТУ "Старобільськ":

Я знаю, що це дійство радує нашого Небесного Батька. Тому що, коли Христос, наш Спаситель, був на цій землі, він сказав такі слова: "Будьте єдині, як ми за цим єдині". У ті часи, ще більш спокійні, помічав, коли був капеланом на широкому лані: коли ми ставали в рядочок, капелани різних церков, і разом звершували молебень - це так спонукало людей. Це так надихало, і люди казали під зірками, що "ми такого не бачили". Стали - і така присутність Божа. Тому й на цьому місці присутність Божа.

Священники кажуть: їхня проповідь має лунати, доки триває велика війна. І поки на передовій залишаються захисники, яким потрібна духовна підтримка.