Чому провалилася "коаліціада"? [ Редагувати ]
Робити висновки - цього зараз тільки починають вчитися українські політики. В останні роки одні з них, намагаючись сповідувати, що головне - це пошук компромісів, часто-густо були змушені забувати образи і давали другий шанс тим, хто зрадив (яскравий приклад - політичні стосунки президента Ющенка з прем'єром Тимошенко). Віктор Андрійович двічі давав згоду на прем'єрство Юлії Володимирівни, вона його фактично двічі зрадила.
Політичний компроміс нерідко використовують для отримання особистих переваг. Останній приклад - розробка спільного проекту Конституції БЮТ разом з Партією регіонів. Він теж для "регіоналів" ледь не скінчився наступанням на політичні "граблі".
"Бютівці", які останні роки звинувачували "регіоналів" в усіх бідах України, закликали їх переписати Основний закон. Таке бажання у Тимошенко загострилося саме в той час, коли її особистий рейтинг став катастрофічно падати, а на носі - вибори президента.
В цих умовах спроби лідера БЮТ будь-що подружитися з Віктором Януковичем аж ніяк на довгострокову політичну співпрацю не були схожі. Єдина мета - збереження влади, навіть ціною зради власного виборця.
"Подружитися" не вийшло. Янукович наполіг: президента буде обирати народ. Тому минулий тиждень "бютівці" витратили на виправдовування - мовляв, ми в очі не бачили проекту Конституції з пропозиціями перенести вибори глави держави у парламент та подовжити його повноваження - а, відповідно і прем'єра Тимошенко, це все вигадки журналістів та політичних опонентів.
Так це чи ні - з'ясовував Юрій Сидоренко.
Невдала "коаліціада" в зайвий раз засвідчила, наскільки різними є політичні плани БЮТ та Партії Регіонів. Переговори "тимошенківців" з "регіоналами" тривали в обстановці глибокої недовіри. Їхні учасники стверджують: переписування конституції - ініціатива Тимошенко.
Віктор Янукович, лідер Партії регіонів:
- Конституция, которая обсуждалась нами с нашими переговорщиками, это была Конституция, предложенная Блоком Юлии Тимошенко. И мы сразу обозначили вопросы, с которыми мы не согласны. В числе этих вопросов был и вопрос выборов президента в парламенте.
Олександр Лавринович, перший віце-спікер Верховної ради України:
- Робота наша півтора роки тому розпочалася з проекту, який особисто принесла Юлія Володимирівна. І над цим проектом ми і працювали. Звичайно, що у нас була своя позиція, і вона офіційно зареєстрована у парламенті.
Нинішній перший віце-спікер парламенту Олександр Лавринович був учасником усіх зустрічей щодо розробки нової Конституції. За словами джерел "Інтера" у БЮТ, прем'єра на них здебільшого представляв... колишній завзятий противник Тимошенко Віктор Медведчук.
Він ще у 2002 році, щойно очоливши адміністрацію президента Кучми, обіцяв, що зробить усе від нього залежне, аби посада президента в Україні не була такою привабливою. Тож, за словами "регіоналів", вибори президента у парламенті - це ідея БЮТ. Вона була прямо прописана у проекті Конституції від Тимошенко. Хоча зараз прибічники прем'єра намагаються це спростувати.
Іван Кириленко, глава фракції БЮТ:
- Ми чітко виступаємо за парламентську форму правління, де головна дієва фігура - коаліція, уряд від цієї коаліції і прем`єр-міністр як найбільш відповідальна особа. Ми були проти подовження повноважень парламенту, бо це дах для президента, який обирається на п’ять років. Треба було дійсно цей дах зберігати у парламенті.
Проте чи можна вірити у щирість таких заперечень? Адже парламентській республіці, прихильниками якої тепер називають себе "тимошенківці", притаманне обрання президента саме у парламенті. І, по-друге, подовження повноважень Верховної ради - це дах, як кажуть "бютівці", не лише для президента, обраного депутатами, але передусім - для більш впливового прем'єра.
Адже немає виборів - немає і переформатування коаліції, а значить - жодних підстав для ротації голови уряду. Це прямо випливає з положень проекту Конституції, і Тимошенко могла почуватися захищеною. Мабуть, тому, переговори із "регіоналами", які повсякчас наголошували на тому, що главу держави має обирати народ, тривали так довго і так тяжко.
Віктор Янукович, лідер Партії регіонів:
- Різні були причини, їх вишукували, ці причини, але всі ці причини, як я зрозумів останнім часом, були спрямовані лише на одне - за будь-яку ціну утриматися при владі цьому уряду і прем`єр-міністру.
Але цікаве й інше: щойно проект Конституції від БЮТ та "регіоналів" став надбанням громадськості, його автори почали відхрещуватися від тексту, що потрапив до преси.
Андрій Кожем'якін, народний депутат України, фракція БЮТ:
- Я не читав його. Я навіть не читав, тому що мені не цікаво. Я знаю, який проект буде внесено у ВР і зареєстровано, і це дійсно наш проект. А те, що там вкидають, - і ще кажуть, що хтось його повинен коментувати - я вважаю, що це неправильно.
Утім текст, який було оприлюднено в ЗМІ, впізнає Володимир Литвин, якому запропонували приєднатися до коаліції БЮТ та ПР після того, як Конституція була вже готова.
І переговорів "з усіма і на рівних", про які вже після провалу спецоперації з переписування Конституції розповідала Юлія Тимошенко, просто не було.
Юлія Тимошенко, прем'єр-міністр України:
- Переговори йшли з усіма лідерами на рівних, паралельно, всіх фракцій без виключення. Були зустрічі і з Литвином, і з Януковичем, і з комуністами, і з "Нашою Україною" - з усіма на рівних.
Володимир Литвин, голова Верховної ради України:
- Коли мені запропонували ознайомитися із документами, сказали так: ви можете з ним ознайомитися, і зміни - жодної коми - внести не можна, бо все узгоджено.
Сама прем'єр відхрестилася від виборів у парламенті та продовження повноважень Верховної ради - мовляв, все це були забаганки "регіоналів". Щоправда, так і не пояснила, навіщо найрейтинговішому кандидату Януковичу обиратися депутатами, а не народом. Натомість Тимошенко, яка півтора року тому сама ініціювала найбільш утаємничені переговори в новітній історії України, раптом заявила: ця Конституція мала б ухвалюватися публічно.
Юлія Тимошенко, прем'єр-міністр України:
- Ми напрацьовували, важко напрацьовували проект змін до Конституції, який мав після остаточного доопрацювання, всенародного обговорення та публічного ухвалення пройти всі процедури Верховної ради.
Але в це твердження прем'єра повірити важко. Адже основна ідея ухвалення цієї Конституції полягала у тому, що новий Основний закон мав бути ухваленим до того, як сплинуть повноваження всенародно обраного Ющенка, аби його наступника призначив парламент. Часу на ці зміни залишилося обмаль.
Юрій Сидоренко, кореспондент:
- Аби змінити Основний закон, потрібні дві сесії: весняна, яка зараз добігає кінця, та осіння. Народне ж обговорення та публічне ухвалення розтягнуло б цей процес щонайменше на рік. І це позбавило б сенсу взагалі увесь конституційний процес, адже, не ухвали депутати Конституцію до січня, узимку країна всенародне обере нового президента, і це докорінно змінить розклад сил у політикумі.
Тож з якого боку не глянь, а найодіозніші нововведення до Конституції були вигідними Тимошенко. Так само, як зараз, коли "пропало всьо", їй вигідно перекладати їхнє авторство на партнерів з переговорів.
Юрій Сидоренко, Дмитро Монархов, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер"