Реставрация старинного кладбища вызвала споры в Ужгороде [ Редагувати ]

В Ужгороді не можуть домовитись як правильно реставрувати кладовище часів Першої світової. Його планують відновити до сторіччя від початку військових дій, яке відзначатимуть наступного року. Гроші на реставрацію виділили одразу кілька європейських країн і активісти вважають, що саме це стало причиною такої зацікавленості чиновників. Наші кореспонденти спробували розібратися у ситуації.

Ці кілька плит та хрестів - усе, що лишилося від кладовища часів Першої світової війни в Ужгороді. До століття від її початку тут мають відкрити меморіальний парк. Адже на цьому місці поховані понад тисяча триста людей чотирнадцяти національностей. Проект - розробила урядова комісія. Громадська організація, яка досі власними силами прибирала й облаштовувала парк - документом незадоволена. Передусім, бо меморіальний парк вийде за межі військових поховань.

- Там, якщо ви бачите, за тим парканом, там є цивільне кладовище, там є гробниці видатних закарпатців.

Крім цього, для втілення проекту доведеться - порушити кілька могил. Активісти кажуть: цим - відчинять "скриньку Пандори".

- В цих рядах знаходяться похованими 256 чоловік, з яких 50 вмерло на туберкульоз, 12 на черевний тиф, 4 на малярію.

Щоправда, у санстанції заспокоюють: за сто років - поховання стали безпечними.

Василь Петричко, заступник начальника ДУ СЕС у Закарпатській області:

- Якщо люди померли від кишкової групи інфекцій, то тут період дуже малий щодо загибелі мікроорганізмів у ґрунті - сибірську виразку раніше як-то спалювали трупи, або облаштовували окремі кладовища, у Закарпатті так само було.

У мерії ж налаштовані будь-що побудувати у стислі терміни меморіальний комплекс. І кажуть: проект - не остаточний.

Юрій Біляков, заступник міського голови Ужгорода:

- Це є тільки передпроектна композиція. В кінці прошлого року до нас приїхали представники цієї нацкомісії, і сказали, що вони будуть займатися цим кладовищем, це знаходиться у парафії їх обов'язків.

Соціологи заявляють: долею кладовища чиновники "перейнялися", коли стало відомо, що гроші на будівництво - два з половиною мільйони гривень - дають Чехія, Угорщина, Італія, Австрія, Німеччина. Адже серед похованих - і їхні солдати.

Федір Шандор, соціолог:

- Немає такого явища, як громадський тендер, що роблять ті, хто роблять дешевше і швидше, тут роблять ті, хто близький до того чи іншого органу місцевого самоуправління.

У громадських організаціях говорять - мають власний проект меморіального комплексу. У ньому - жодних зайвих чи дороговартісних пишнот. Та й грошей на нього треба у кілька разів менше. Проте його чиновники навіть не розглядали.

Марина Коваль, Юрій Ковальов, Новини, телеканал "Інтер"