Предприниматель из Западной Украины приютил у себя юношу-сироту из Крыма [ Редагувати ]

Підприємець із Західної України і неповносправний сирота з Криму. Здавалося б, нічого спільного. Але три місяці тому цих незнайомих людей об'єднав Майдан, а тепер ще й тривожна обстановка у Криму. Друзі воювали пліч-о-пліч у столиці, а тепер живуть під одним дахом.

Юрій Хоменко із Євпаторії став справжнім героєм "Подробиць". На майдані хлопець без ніг прожив три місяці. Під час зіткнень із Беркутом був у самому вирі подій.

Юрій Хоменко, мешканець Євпаторії:

- Газом меня так потушили, но я ж без маски ходил. Граната взорвалась перед моим скутером, думал что оглохну, ну не оглох.

А починалося все банально. Вирушити у столицю молодий чоловік надумав, щоб відремонтувати свій інвалідний візок. Їхав на три дні - жартує Юрій - а залишИвся на три місяці. На Майдані, біля діжки з вогнем познайомився з Миколою з Івано-Франківської області. Здружилися. Мороз був тоді дуже сильний - згадує Микола - а жити доводилося фактично на вулиці. Юрій захворів.

Микола Николюк, мешканець Івано-Франківської область:

- Його дуже душило, він кашляв сильно, одяг порваний, коляска побита. Кажу,  Юра поїхали принаймні на 1 тиждень.

Запрошення Юрій прийняв не одразу

Юрій Хоменко, мешканець Євпаторії:

- Я этого человека не знал. Че я буду к нему ехать? Во второй раз мы встретились, тоже он меня пригласил - нет, в третий раз, когда я полностью был больной я уехал с ним сюда.

У гірському селі Гвізд Юрій живе вже чотири тижні. І не жалкує. Кімнату ділить із молодшими синами Миколи. Гостя прийнялИ, можна сказати, як рідного. Годують традиційними стравами. Від простуди лікують народними засобами. Саме тут парубок вперше спробував чай із калини. Не сподобалося, але допомогло. (відео - п'є чай, кривляється)

Світлана Николюк, мешканка Івано-Франківської області:

- Поки не закликали лікаря, лікували чаєм з липи, калини -помогло!

Юрій одужав і вже встиг здійснити невелику екскурсію Карпатами. Природа вразила. Хто такі бендерівці - зрозумів одразу.

- Очень хорошие люди. И более приятные люди. Не каждый человек примет у себя чужого человека домой. Будем так говорить.

- Ну ви говорите на польській наприклад мові, він на російській, а я українській. Ну але ж ми люди, правильно? І в нас є якісь людські цінності, гідності

- Не треба ні автоматів, ні війни, правильно?

Своїх батьків хлопець не знає. Але там, у Криму, у нього залишилися - названа мати і друзі. Повертатися додому Юрію - вони поки не радять.

- Алло, Сереж, шо там в Крыму? Шо там в Евпатории?

-  А тут воинская часть - в ополчении

12 березня  у Юрія день народження. Швидше за все зустрічати його буде у Миколи в Карпатах. Подарунків хоче багато, але найзаповітніше бажання повернутися додому. До мирного Криму.

Олена Мітясова, Ольга Вихованська, Зиновій Афтанас ТК Інтер Івано-франківська область.