У Брюсселі домовляються про постачання російського газу в Україну [ Редагувати ]

У Брюсселі відбуваються тристоронні газові переговори між Україною та Росією за посередництва Єврокомісії. Сторони намагаються домовитись про постачання газу після 2020 року. Утім, перемови йдуть значно повільніше, ніж планували. Чому - розкаже Олена Абрамович.

Зустрічатися кожні півтора-два місяці, аби домовитися про нові газові контракти - Україна та Росія домовились у Берліні 17 липня. Утім за півроку жодного - наступного - раунду переговорів так і не відбулося. Минулого тижня на технічну зустріч російська делегація не приїхала. У Києві це прокоментували як намагання Москви уникнути зобов'язань продовжувати транзит через Україну. І натомість, попри опір Заходу, добудувати газогін в обхід. Погоджуються з цим і в брюссельських експертних колах.

"Німецький канцлер розуміє це, але вона досі під тиском партнерів по коаліції - соціальних демократів, і деяких великих німецьких компаній, які наполягають на продовженні будівництва "Північного потоку-2". Тож вона у складній ситуації. І саме тому намагається змусити Росію підписати гарантії, що газ і надалі транспортуватиметься через Україну", - говорить Роланд Фроденштайн, керівник відділу досліджень центру WILFRIED MARTENS.

Саме про продовження транзиту через Україну з наступного року і намагаються домовитися сторони сьогодні. На зустріч приїхали міністри закордонних справ України та Росії, очільники "Нафтогазу" та "Газпрому". В українському МЗС запевнили - готові обговорювати різні варіанти, але наполягають на збереженні транзиту.

"Ми хочемо - перше: перейти на європейські правила укладенні контрактів і друге - це що самі обсяги постачання газу є такими, що підтримують рентабельність і вигідність газотранспортної системи України і її життєздатність в довгостроковій перспективі", - зазначив Тарас Качка, радник міністра закордонних справ України.

Зупинити будівництво газогону "Північний потік-2" Брюссель уже не може. Хіба лише якось ускладнити життя європейським компаніям, задіяним у будівництві.

"Є багато країн-членів, особливо у центральній Європі, яким з вагомих причин не подобається цей проект. Вони вважають, що ми ставимо себе у ситуацію великої залежності від російського газу, ми дозволяємо "Газпрому" купувати інфраструктуру, умови для зберігання газу всередині ЄС, тим самим посилюючи прямий контроль Кремля над ЄС і енерго-інфраструктурою", - говорить Роланд Фроденштайн, керівник відділу досліджень центру WILFRIED MARTENS.

Утім, для того, аби, наприклад, запровадити санкції проти задіяних у будівництві компаній, потрібна згода усіх країн ЄС, якої зараз немає. Тим часом газові перемови України та Росії демонструють, як не просто домовитись із монополістом. Адже, щоб укласти чинні контракти, - тут, у Брюсселі, у попередні роки було проведено понад 2 десятки раундів непростих переговорів.