Кіберщит України: що приховує служба Держспецзв’язку [ Редагувати ]

У неділю, 25 травня, своє професійне свято відзначає служба, що в умовах війни робить надзвичайно вагомий внесок у забезпечення української кіберстійкості, охорону об'єктів критичної інфраструктури, комплектування армії дронами. А також - забезпечує захист комунікацій для перших осіб країни. Мова про Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації.

Якими є основні напрямки її роботи та з якими викликами доводиться стикатися військовослужбовцям - залаштунки роботи Держспецзв'язку у нашому ексклюзивному інтерв'ю з її очільником - бригадним генералом Олександром Потієм.

Держспецзв'язку як структурі майже 20 років і напевно ж не буде перебільшенням, якщо ми скажемо, що останні три роки, повномасштабна війна, це найважчі роки й для зв'язківців, зокрема. Розкажіть, будь ласка, якою була Держспецзв'язку в умовах повномасштабної війни й з яким випробуванням вам доводиться стикатися?

Головне, що ми мали підтримувати і ми підтримували надійний, стійкий зв'язок для перших осіб нашої держави. Це наша основна, головна мета і завдання, і ми це завдання виконали на 100 і більше відсотків.

Другий, звісно, виклик – це агресія рф у кіберпросторі, де Держспецзв’язку відіграла одну з ключових ролей для того, щоб ми утримали нашу інформаційну інфраструктуру в безпечному стані. У цьому році нарешті ми добилися того, що провели відповідну роботу, і був прийнятий закон, правки до закону про кіберзахист, про держбезпеку, про захист інформації. І ми вже почали впроваджувати нові моделі захисту інформації, які базуються на європейських і американських стандартах.

По-третє, постачання безпілотних літальних апаратів до складових Сил безпеки і оборони. Кожного року ми тільки потужність цього завдання нарощуємо. Наприклад, за цей рік ми вже поставили понад 430 тисяч відповідних дронів до Збройних сил і інших складових. А інше, це нові завдання пов'язані з забезпеченням захисту критичної інфраструктури.

Яка ваша роль у забезпеченні зв’язку для перших осіб країни, і зокрема для Президента? Можете привідкрити завісу того, як відбувається спілкування такого високого рівня?

Основна роль полягає в тому, що президенти України, інших високопосадовців під час виконання їх обов'язків постійно супроводжують офіцери зв'язку, це спеціально підготовлені військовослужбовці, які постійно готові надати технічні можливості й організувати зв'язок за будь-яким напрямком і в будь-яких умовах.

Президент України насамперед постійно на зв'язку, навіть тоді, коли він знаходиться у повітрі, наприклад, або в русі і так далі.

Чи намагаються росіяни якось пробитися крізь захист, крізь зашифрованих зв'язок і якось дізнатися, про що там говорить наш президент з іншими лідерами країн, чи з військовим командуванням?

Звісно, тому що це цікавить відповідні служби й розвідки країни-агресора і, звісно ж, він хоче знати, про що і як домовляється або спілкується наш президент з нашими партнерами. Для того, щоб це не відбувалося, саме побудована така відокремлена система з підвищеним захистом, і одним з елементів такого захисту те, що наша держава, як, наприклад, небагато таких держав мається у світі, спроможна забезпеченню повний цикл розробки спеціальних криптографічних засобів захисту інформації, які дозволяють саме контролювати безпеку і захищеність такого зв'язку.

Можна так сказати, що це один із таких потужних бар'єрів, які до цього часу супротивник не зміг подолати. І я впевнений, і ми будемо прикладати всіх інших зусиль, щоб він цього ніколи не зміг зробити.

Розкажіть про зв’язок на передовій. Якою є робота Держспецзв’язку на фронті?

На фронті зараз Держспецзв’язку виконує дві таких бойових задачі. Перше – це, звісно, забезпечення спеціальним зв'язком керівництва, яке знаходиться на фронті. Інше завдання, яке ми виконуємо і потужно вносимо відповідний вклад – це були створені відповідні центри безпілотних літальних апаратів, центри БпЛА ударних. Таких у нас центрів два, вони працюють на Запорізькому і на Миколаївсько-Херсонському напрямках. І там військовослужбовці, зв'язківці зараз виконують бойові завдання в якості пілотів, аналітиків, які наносять потужні втрати для ворога. Але, на жаль, ці підрозділи, несуть втрати.

Чи можете назвати цифру, скільки військовослужбовців Держспецзв'язку загинуло?

На зараз це, на жаль, 12 осіб, які ми втратили за час війни. До речі, самі перші втрати, які були взагалі в Україні під час збройної агресії, це були якраз військовослужбовці Держспецзв’язку, тому що перший ракетний удар, який був нанесений, один із ударів був нанесений якраз в пункт урядового зв'язку, який базувався в Часовому Юру.

Ми знаємо, що у вас є спеціальний підрозділ "НЕКСТ". Можете розповісти, які його задачі?

"НЕКСТ" - це підрозділ саме використання і бойового застосування безпілотних летальних апаратів. Їх таких підрозділів у нас два. Один працює на Запоріжжі, інший на Миколаївщині й Херсонщині. Їх основне завдання - не тільки виконання бойових завдань, а ще і випробування нових технологій. Іще один напрямок дуже цікавий, він зараз піднімається. Він дуже схожий на РЕБ, але це протидії технічним розвідкам, де дуже важливо мати високотехнологічне обладнання, яке дозволяє контролювати електромагнітний простір, ну, наприклад, в зоні спеціального об'єкта. І там також треба використовувати дуже сучасну і потужну апаратуру, яка дозволяє виявляти несанкціоновані сигнали, виток інформації або інші випромінювання. Ми під час війни створили такі мобільні комплекси на автомобільному шасі, який дозволяє контролювати електромагнітний простір поблизу об'єктів захисту, скажімо так.

Розкажіть, яку роль відіграє Держспецзв'язку у захисті критичної інфраструктури?

Наша роль - це розробка відповідного нормативного регулювання і координація їх діяльності щодо захисту цих важливих об'єктів. За цей час побудована така система координації й управління, взаємодії всіх стейкхолдерів, які приймають участь у захисту цієї інформації. Ми дуже плотно організували роботу з нашими партнерами, які нам додають допомогу щодо побудови інженерного захисту об'єктів. Насамперед об'єктів енергетичної інфраструктури, об'єктів інфраструктури постачання і видобування газу та нафти й постачання інших об'єктів логістики, наприклад. І ми досягли в цьому плані хороших результатів в плані того, що розроблені методики й вимоги до побудови таких захисних споруд, які вже використовують наші партнери. Вони приїжджають навіть навчатися до нас.

Це другий такий результат. Ми плотно співпрацюємо з кордоновою діяльністю військових, які забезпечують повітряний захист таких об'єктів. І це постійна робота з урядом, тому що тактика ворога постійно змінюється і тому треба дуже швидко приймати рішення, щоб перерозподілити відповідний ресурс. І тут завдання Держспецзв'язку якраз і надати об'єктивну інформацію для уряду для прийняття таких рішень щодо перерозподілу ресурсу для захисту таких об'єктів.

Чи можете розказати нам про напади російських хакерів...Чи постійно вони відбуваються? І, власне, хто ті люди, які відбивають ці атаки?

Кібератаки, кіберінциденти, відповідні, скажімо так, нештатні дії відбуваються на наших мережах в країні постійно. Це об'єктивний факт, який фіксує національна команда реагування СРТВ, яка працює у складі Держспецзв'язку, і відповідним центром державного центру кіберзахисту, який також забезпечує захист мереж в публічному секторі. Хто це робить? Зараз національна команда реагування на інциденти відслідковує більше 80 різних умовних груп по їхній характері, поведінці, використанні тих або інших інструментів. Деякі групи чітко асоціюються з групами і структурами з рф, інші групи якось маскуються і так далі. Але всі ці групи реалізують деструктивні дії, деструктивний характер. Але в постійній увазі це, звісно, державні інформаційні ресурси, тобто органи влади, органи військового управління, підприємства оборонного сектора. Зараз під впливом починають підпадати підприємства приватного сектора, які, звісно, виробляють ті ж самі дрони і так далі.

Чи бувають дні, коли в кіберпросторі тихо?

Такого тихого не буває, вони постійно, просто може наші фахівці вже привикли до такого рівня не тиші, і для них це буденність. Тільки такі, звісно, потужні, коли буває, як була кібератака на Державний реєстр, на "Укрзалізницю", оце такий шторм, але це не катастрофа. 

Як, власне, наші спеціалісти розвиваються у сфері кіберзахисту? Я знаю, що на одних з останніх кіберзмагань перше і всі призові місця зайняли команди фахівців, які працюють на державний сектор. Чи означає це, що державний сектор в кіберпросторі захищають найкращі фахівці України?

Наші фахівці постійно приймають участь в таких змаганнях і вони демонструють дуже добрі результати. Але ці результати є наслідком постійної системи роботи щодо їх підготовки. Наші фахівці вже готуються до роботи, починаючи зі студентських лав. У нас є відповідний інститут, де навчаються майбутні офіцери, в тому числі у сфері кіберзахисту. І вже на тому рівні ми закладаємо дуже великі зусилля, щоб вони отримували досвід використання сучасних технологій на практиці.

До речі, наш навчальний заклад, наш інститут, він має дуже такі тісні взаємодії з Європейським коледжем з кібербезпеки. І наші викладачі, фахівці там читають лекції для наших партнерів з Європейського Союзу, діляться своїм досвідом. Ну, і також ми працюємо разом в цьому напрямку з Центром кібербезпеки НАТО, який базується в Таллінні, де також наші фахівці приймають участь у розробці й проведенні тренінгів з кібербезпеки для фахівців країн-членів НАТО. Тобто держпільську вже майже член НАТО. В цьому питанні, звісно.