Сільські баталії: на Кіровоградщині люди пересварилися через старий водогін [ Редагувати ]
Сільські баталії. На Кіровоградщині люди пересварилися через старий водогін. Річ у тім, що мешканці вулиць, розташованих в низині, поливають у спеку городину. А от іншій половині села, через слабкий напір, води просто не дістається.
А це єдине джерело у селі. Більше дізнаємося від наших кореспондентів.
Відрами, баклажками, бочками - так носять воду жителі верхньої частини села Чарівне на Кіровоградщині.
Ксенія Олександрова, жителька с. Чарівне:
Це кожен рік у нас така ситуація, ми ціле літо носимо воду руками, хоч би дітей пожаліли, рвуть руки - хазяйства море.
Поки жителі однієї частини села обривають руки, носячи воду, іншої - використовують її без обмежень. Навіть поливають городи. І саме це, переконують місцеві, є головною причиною зникнення води в нижній частині селища.
Віра Харжевська, жителька с. Чарівне:
Каждий варе їсти, каждий миється, каждий миє посуду, миє, а нам це не можна зробити. Там стоять капельні поливи в людей і вони прекрасно себе так чувствують.
Через таку ситуацію, у селі постійні сварки. Навіть більше: селяни пішли у рейди: перерізають шланги та нищать системи поливів сусідам, які попри всі вмовляння продовжують поливати городи.
Це шланг, а було оце водопровід, воно ще в них під'єднується, і так вони собі поливають, не погано да.
Через вимушене безводдя, люди неодноразово зверталися в сільраду. Вимагають від місцевої влади знайти шляхи вирішення проблеми. Адже ні криниць, ні інших свердловин у дворах немає.
Наталя Царенко, секретар Чарівненської сільської ради:
Тому що потужності водопроводу не розраховані на те, щоб поливати присадибні ділянки і людей неодноразово попереджали, що вода технічна і має використовуватись для господарства, миття посуду, для тварин, заборонилось мить машини і поливать присадибні ділянки і неодноразово виставляло господарство оголошення що не вистачає потужності для поливу.
Конфлікт через воду влітку виникає щороку. Аби вирішити цю проблему, застарілий водогін необхідно модернізувати. На це потрібні гроші - на проєктну документацію - щонайменше пів мільйона гривень. У сільській раді кажуть, кошти щороку просять з обласного бюджету та поки що марно.