Підводні камені іпотеки: як взяти кредит на квартиру і не втратити житло [ Редагувати ]

У Данії - 0. У Німеччині - 1. У Хорватії і Болгарії - по 4. Це проценти, під які дають іпотеку в Європі.

В Україні ж - до 20% річних! А тому українці не поспішають одягати кредитне ярмо. В уряді вирішили ситуацію змінити, і обіцяють вже з березня іпотеку під 7 відсотків.

Та які умови при цьому пропонує держава? І чи не стануть дешеві позики мишоловкою? Як узяти кредит і не залишитись без житла?

Назбирати на квартиру - місія нездійсненна. А інвестувати в будівництво - завжди лотерея.

І залишитись не просто без копійки в кишені, а ще й без даху над головою.

Мы насудились так, что живем на улице.

То як купити квартиру і не втратити все?

Доступна іпотека. Те, на що так довго чекали українці. Та вже з 1 березня уряд обіцяє запустити пільгові кредити на житло. Так звану іпотеку під 7%. Ось на яких умовах:

Банк видає кредит під свої відсотки. Наприклад, під 15 процентів. Але позичальник платить тільки 7. Решту фінустанові компенсує держава. Покупець здає перший внесок - мінімум 15 відсотків від вартості квартири. Іпотека розрахована максимум на 20 років. Максимальна вартість житла - 2 мільйони гривень. Площа - 50 квадратних метрів на людину або сім'ю з двох осіб. На кожну дитину можна додавати плюс 20 квадратних метрів.

І одразу перший нюанс. Чи потягне пересічний українець такий кредит? Адже, навіть середня "однушка" у Києві коштує мільйон гривень.

Олексій Кущ, економіст:

Главная функция ипотеки - чтобы жилье не сильно прибавило в цене за счет процентов, пока ты погашаешь этот кредит. Т.е. реальный процент должен быть 1-2 процента.

Саме така ставка в Європі. Взяти кредит може практично будь-хто. А у нас - буде чимало обмежень.

Анатолій Топал, керівник ГО "Асоціація професійних управляючих нерухомістю":

Масово її брати не будуть, бо не всі зможуть виконати умови, які там прописані.

По-перше, якщо ви заробляєте надто мало - у позиці відмовить банк. А якщо дуже багато - більше, ніж в 5 разів від середньостатистичної зарплати у вашому регіоні - держава не компенсуватиме відсотки. Наприклад, у Києві ті, хто заробляють більше 85 тисяч, таку іпотеку взяти не зможуть. Та навіть якщо ви не розкошуєте - треба довести, що житло вам справді потрібне: тобто, надати довідку про те, що живете в гуртожитку, чи є переселенцем, або перебуваєте в квартирній черзі. Пільгову іпотеку обіцяють і молодим сім'ям, а також бюджетникам - науковцям, педагогам, медикам.

І є ще одна умова - іпотечне житло має бути не старшим від трьох років.

Анатолій Топал, керівник ГО "Асоціація професійних управляючих нерухомістю":

Самий пік житла - це коли квартира в зданому буднику 3 роки, і ця квартира відсотків на 20-30-50 може бути дорожча, ніж така сама в будинку 90-го року побудованого.

З іншого боку, в програмі прописали можливість взяти кредит на будівництво приватної садиби. Або - оформити іпотеку в ще недобудованому об'єкті. Але тут свої ризики.

Анна і Олексій чекають на квартиру вже 4 роки. У 2016 віддали гроші забудовнику, репутацію ретельно перевіряли. Поселитись мали наприкінці 2017 року.

Анна Дайрабетова, інвесторка в "довгобуд":

То у них рабочие в Польшу уехали, то у них карантин, то у них коронавирус, то денег нет.

В нову квартиру мали переїхати батьки Анни - вони живуть у Світлодарську, на самісінькій лінії фронту, у будинку із заклеєними скотчем вікнами - аби шибки не повилітали від регулярних вибухів.

Ось це місце, куди прилетів снаряд.

Усі чотири роки - на валізах, чекають на переїзд, та поки немає куди. Як з'ясувалося, забудовник прописав в договорі, що термін здачі квартири - аж ніяк не остаточний. А "орієнтовний".

Олексій Дайрабетов, інвестор в "довгобуд":

Є практика Верховного суду, яка говорить, що якщо орієнтовний строк, то немає зобов'язань.

Тепер подружжя і без грошей, і без житла. А майбутнім інвесторам радять - перевіряти забудовника й обов'язково...

Олексій Дайрабетов, інвестор в "довгобуд":

Уважно вичитувати договори з фаховими юристами-адвокатами.

Потрапити на "довгобуд" - не єдиний ризик при покупці житла. Найприкріший підводний камінь, ба навіть ціла скеля - у державній скарбниці. Там будь-якої миті можуть скінчитися кошти на компенсації відсотків банкам.

Олексій Кущ, економіст:

В следующем году денег в казне не будет, депутаты перенесут соответствующую статью расходов в бюджет - и вам не будут финансировать компенсацию по ипотечным кредитам.

Іншими словами, ви залишитеся сам на сам з драконівськими відсотками від банку. І якщо не зможе платити - одного дня вас можуть просто виставити на вулицю.

Так, як це трапилось з харків'янами Віталієм та Анастасією - подружжя взяло іпотеку на житло 12 років тому. Тепер на свій уже колишній будинок можуть дивитися лише через паркан.

Во дворе у нас все - там и детский квадроцикл и велосипеды, как санки, то есть все есть. У нас там участок, беседка.

Кредит на оселю брали у доларах. Коли курс злетів - виплачувати більше не змогли. Банк подав до суду і виграв. Будинок продали на аукціоні за ціною навіть меншою за ринкову. І подружжя залишилося ще й винним банку.

Віталій Курбатов, власник будинку:

И без дома, и еще должны, плюс еще мои поручители тоже должны. Там один из поручителей - мой отец, 70 лет - под арестом квартира.

Як потім з'ясувалося, оцінили й продали оселю з молотка незаконно. Та новій власниці було байдуже, - житло прийшла відвойовувати. Разом із сімома молодиками. Анастасія саме була вдома сама з шестимісячним сином.

Анастасія Курбатова, мешканка будинку:

Они начали пытаться ломать дверь - выбивать, у них это не получилось. С криками "открывай", ну, с матами, которые я говорить не буду, с криками "открывай или мы тебя вперед ногами отсюда вынесем". Выбить дверь у них не получилось. И они разбили окно в кухне.

Того ж дня родині довелося тікати з власної оселі.

Анастасія Курбатова, мешканка будинку:

Я взяла ребенка, оделась, какие-то схватили вещи - то, что просто под руку, какие-то детские памперсы, детскую смесь. Все что нажито за 12 лет: мебель техника, вещи, детские вещи - все осталось.

Ще один ризик: банк може збанкрутувати. Тоді всі його кредити виставляють на торги. Їх може купити будь-яка фірма. Далі - з допомогою так званих "чорних нотаріусів" перереєструвати житло на сторонніх людей.

Віталій Белько, голова ГО "Взаємодопомога":

Проводят перерегистрацию не один раз, два-три раза перепродают, и человек пока подаст в суд, пока суды примут решение - приезжают так званые "коллекторы", захватывают имущество, выселяют малолетних детей.

Вибиті двері, розпилені замки, речі, викинуті з балкона - усі ці жахи вже знайомі тим, хто мав справу з колекторами. Саме тому в кредитних питаннях треба бути дуже обережним. Навіть якщо держава - посередник між вами й банком.

Віталій Белько, голова ГО "Взаємодопомога":

Надо брать своих риелторов - хороших, чтобы они проверяли: нет ли на квартиру каких-то судебных запретов.

А фінансисти застерігають: якщо іпотека під низький відсоток - немає гарантій, що платити не доведеться більше.