Наступ на Курщину: як здавалися в полон росіяни [ Редагувати ]

У Курській області наші воїни продовжують наступ. Щоб залишитися живими - російські окупанти здаються в полон.

Загалом вийшло 28 полонених. 

Здатися у полон для вояків армії рф - це єдиний вихід вижити, наголошують українські захисники.

Взяв РПГ. З першого пострілу зразу п'ять. Дев'ять чоловік їх було, п'ятеро зразу двісті.

Позивний "Шторм", військовослужбовець ЗСУ:

Не буду нічого видумувати, скажу так, що був шокований. Спочатку, що ми дійсно перейдемо кордон. Я в це не повірив. Думав спочатку, що це розмови ні про що, а й коли вже дійсно перша група пішла шостого числа, то я вже зрозумів, що це вже не шутки, а реалії, і треба позитивно до цього відноситися, і з бойовою готовністю.

Ворог намагався чинити опір, але був безсилий, кажуть наші бійці. Навіть "зуби дракона" не стали перешкодою для української бронетехніки.

Позивний "Перчик", командир бойової машини 22-ї ОМБр Сухопутних військ ЗСУ:

Просто заїхали, перетнули цей рубіж, там, де є "зуб дракона". Я пам'ятаю, викрикнув расєя, ми посміялись і поїхали далі виконувати свої задачі, свою роботу. Просто знали, що ми вже на ворожій території. Більше уваги, більше контролю, сектори, тому що на той час ніхто не знав, в якій посадці наші, в якій посадці вороги. Конкретно у мене перший бій. Перший бій - це було, коли ми вже почали робити зачистку села, і тоді вони нам зробили декілька засідок, і отам ми вже почали з ними стрілятись. До цього мої побратими почали бій ще в посадках, вони вирішили там обійти чи штурмануть їх, так і не зрозуміло. Це була морська піхота. Одного з них хлопцям вдалось взяти в полон.

Позивний "Шторм", військовослужбовець ЗСУ:

Вони були налякані. Вони не ожидали, що ми дійсно перейдемо кордон, що ми дійсно зайдемо на їхню територію, що ми дійсно щось будемо робити, брати їх в полон, чи штурмувати. Вони цього не очікували. Вони були налякані. І погранічники були, і ДРГ, і срочники.

Українські бійці кажуть: ризик просування розвідувальних груп з боку ворога в Курській області - постійний. Однак диверсантів наші захисники зупиняють.

Позивний "Шторм", військовослужбовець ЗСУ:

На початку посадки була моя група, а інша група була 300-400 м. Ну, до 500 метрів. Ну, в тій самій посадці, тільки вдоль ставочок в нас там був внизу. І мені доповідь роблять друга група, що рухається без розпізнавальних знаків. Дуже укомплектовані спорядженням, повне спорядження. 

Наші захисники вже не раз доводили, що вони - майстри своєї справи. І її вони неодмінно завершать Перемогою.