"Дзвін пам’яті та надії" у Києво-Печерській лаврі сьогодні пролунав 11 разів [ Редагувати ]
11 ударів у дзвін сьогодні пролунали у Києво-Печерській лаврі. Їхня кількість символізує тривалість війни. Кожен дзвін - як сподівання на те, що військовополонені повернуться до своїх рідних, а в Україні запанує мир. Також у середмісті столиці провели щотижневу акцію на підтримку бранців кремля. Більше про це - Валерія Глущенко.
Ми започаткували традицію "Дзвін пам'яті надії", що сповіщає кожного дня після хвилини мовчання, що в нас триває війна. Про те, що в нас є чимало військовополонених і ми хочемо, аби вони повернулись додому живими.
Валерія Глущенко, кореспондентка:
Помолитися та почути 11 ударів дзвону до Лаври сьогодні сюди прийшли родичі загиблих та зниклих безвісти бійців, жертв насильницьких депортацій. Ось такі події дають людям можливість відчуття єднання, допомагають не втрачати віру в те, що їхні близькі неодмінно повернуться додому.
Тетяна, мати полоненого військовослужбовця:
Мій син вже більше 33 місяців знаходиться в полоні. Я вдячна за підтримку і за ці дзвони, які сьогодні пролунають "Дзвонів пам'яті та надії". Мій дзвін буде з надією за повернення мого сина і його побратимів додому.
Світлана Котляревська, заступниця генерального директора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра":
Вже 11 років. За ці роки, зараз дуже багато військовополонених, які зараз в катівнях нашого ворога, і Лавра не може бути в осторонь від сімей, у яких є це горе.
Валерія Глущенко, кореспондентка:
А вже після того, як пролунали 11 ударів дзвону, кожен небайдужий зміг долучитися до недільної акції "Не мовчи! Полон вбиває". Її щотижня організовує Асоціація родин захисників "Азовсталі", щоб укотре нагадати світу про українців, які роками залишаються в російському полоні. І про те, що міжнародна спільнота має застосувати всі можливі важелі впливу на країну-агресорку, аби повернути всіх бранців кремля додому.
Юлія, учасниця акції "Не мовчи! Полон вбиває":
Дуже важлива ця акція і тому треба постійно нагадувати світові про те, що хлопці знаходяться в полоні. Про те, що їх там катують. І вже майже три роки вони знаходяться. Це дуже важко, вони боролися за нас і ми маємо тепер боротися за них.
Олена, учасниця акції "Не мовчи! Полон вбиває":
Хочеться просто єдності. По-перше, аби сім'ї не були окремо. Наразі спостерігається, що хтось залучений в допомозі, а хтось в очікувані завершення війни. Тому важливо, щоб ті, хто не можуть вийти на акцію, просто долучались через соцмережі з хештегом акції.
Валерія Глущенко, кореспондентка:
Учасники обіцяють проводити акції до тих пір, поки всі наші захисники не повернуться додому.