10 років триває в Росії "епоха Путіна" [ Редагувати ]

Військова підтримка Росією Південної Осетії та Абхазії і подальший розгром грузинських військових формувань та інших важливих об'єктів інфраструктури вже на території Грузії - все це на Заході згодом назвали непропорційною відповіддю Москви на військову агресію Тбілісі. Сьогодні тон цих коментарів набагато стриманіший - передовсім через те, що нині вже мало хто сумнівається, що першою вогонь відкрила саме Грузія. Втім, щоб дати більш-менш об'єктивну оцінку грузинсько-осетинському військовому конфлікту в серпні 2008-го року - має пройти кілька десятків років.

Зараз констатувати можна інше - торішня війна на Кавказі; аварія атомного підводного човна "Курськ" в серпні 2000-го року; банкрутство нафтового гіганта ЮКОС і арешт голови компанії, мільярдера Михайла Ходорковського; загалом вибудовування нових стосунків між державою і олігархами - все це "епоха Володимира Путіна".

І сьогодні їй виповнюється 10 років. Стільки минуло відтоді, як Володимир Путін прийшов до влади у якості прем'єр-міністра Російської Федерації.

До "епохи Путіна" можна віднести і створення так званих провладних ЗМІ і запровадження цензури - (приклад - доля каналу НТВ); це - вибудовування жорсткої вертикалі влади; це право на проведення у 2014 році в Сочі Зимової Олімпіади і загалом успіхи російського спорту на світових аренах.

Сьогодні Володимир Путін офіційно зійшов з політичного Олімпу - після двох президентських строків, він знову - прем'єр. Втім більшість політологів та аналітиків вважають саме його справжнім керівником всіх процесів всередині Росії і саме його називають знову наступним президентом країни. До того ж, - рейтинг довіри до Путіна у росіян зараз значно вищий ніж до президента Мєдвєдєва - нині він становить рекордні 73 відсотки.

Хто такий містер Путін? - цим питанням задаються на Заході і досі. Хто Путін для росіян нині? - з'ясовувала Лариса Задорожна:

Так Володимир Путін вийшов із тіні спецслужб і увійшов у велику - публічну - політику. Під час голосування в Держдумі новий прем'єр набрав 233 голоси. Найменше за всіх своїх попередників і наступників. Путін був несподіванкою для Росії. І мало хто тоді звернув увагу на слова дружини Бориса Єльцина Наїни:

Призначення Путіна - цілком продумане. Зараз це важко пояснити, але мине час і всі зрозуміють - рішення було правильне.

У Росії кажуть: епоха Ельцина, потім Путіна. Мєдвєдєв - поки не епохальний політик. Час Путіна продовжується. Не дивлячись на те, що у росіян - новий президент. Рейтинг зашкалює. Всі невдачі пов'язані з ким-завгодно, але не з Путіним. Історики кажуть, аби оцінити епоху політика, повинно минути років 20 після того, як він зійде з авансцени.

Чому саме Путін? Люди з найближчого оточення Бориса Єльцина й нині бояться говорити про це.

Олександр Коржаков, начальник Служби охорони gрезидента РФ (1991-1996), депутат Держдуми Росії:

Я не хочу вам об этом говорить. Я лучше напишу об этом в книге. Эта тема закрыта, пока Путин при власти, эта тема закрыта.

Олександр Коржаков охороняв Єльцина майже 10 років. За Путіна він - депутат Держдуми від провладної партії. Каже, з часів Бориса Миколайовича Росія змінилась. За Володимира Володимировича в лексикон увійшло неможливе раніше слово "стабільність".

Олександр Коржаков, начальник Служби охорони президента РФ(1991-1996), депутат Держдуми Росії:

При Путине начались подвижки укрепления вертикали власти. Хорошо это или плохо, я не знаю. Пока положительных сдвигов нет. Всех назначают, я не считаю что это хорошо. Не должно быть так. Какие-то уровни же должны выбираться. Совет федерации, президент должны избираться.

Дід Юрій про вертикаль не думає. Вона у нього - своя. Город - дорога. Зібрати огірки - продати. Здавалося б, це той самий електорат комуністів. Аж ні.

Юрій Цикуренко, мешканець села Ільїнське:

- Какого Зюганова? Там не поймешь, за кого голосовать. Там дали бюллетень и суй.
- А за кого вы голосовали?
- За Путина. 
- А вам бы хотелось, чтобы Путин снова стал президентом?
- Чтобы снова стал?
- Ну, он честный, порядочный.

Це село - маленьке віддзеркалення величезної 150-мільйонної країни. Раніше тут були колгосп "Росія" та "Ленінський шлях". Росія розпалась, а шлях - зовсім не той, про який мріяв Ленін. Бідність - сусідка багатства. Фешенебельні вілли відтісняють маленькі будиночки.

За Путіна Росія почала збагачуватись. Нафта подорожчала з 17 до 130 доларів за барель. Зріс ВВП, збільшилась кількість мільярдерів. На початку прем'єрства Путіна найбагатших росіян у списку "Форбс" було пятеро, наприкінці президентства - вже 53-ри. Олігархи за Путіна пішли в політичну тінь. І тепер на першу ж вимогу влади були готові виділяти кошти.

Змінилася й опозиція. Нині її вже радше нема. Чимало опозиціонерів стали колишніми, пішли з політики. Ірина Хакамада пише книжки та сценарії.

Микита Бєлих і сам тепер при владі. Це раніше міліція забирала його як "незгодного". А тепер він у кріслі губернатора Кіровської області. Та від ліберальної риторики поки не відвик.

Микита Бєлих, губернатор Кіровської області, колишній голова опозиційного до влади "Союзу правих сил":

Я, кстати, рад, что несколько дней назад Дмитрий Анатольевич Медведев сказал, что зачастую запрещение митингов и демонстраций, за этим запрещением стоит какой-то банальный страх чего-то.

У своєму кабінеті він мало що змінив. Хіба що портрети. Ось - тут і перший, і другий, і нинішній.

Перше, що зробив, - призначив своїми заступниками колишніх соратників-опозиціонерів. Вони боротьбу з владою і за владу, як і він, покинули - зараз у Росії не до політики.

Микита Бєлих, губернатор Кіровської області, колишній голова опозиційного до влади "Союзу правих сил":

Если нет политики, то надо заниматься тем, чем есть. Больницами, жеками… Ходить на приемы. Да, ходить на приемы.

У Росії зявились політичні емігранти. Березовський, Гусинський. Журналісти також покидають батьківщину. Наприклад, Євген Кисельов, колишній гендиректор НТВ, тепер працює у Києві. Головний редактор-консультант на одному з телеканалів.

Євген Кисельов, колишній генеральний директор НТВ:

Путин пришел к власти на волне чеченской войны. Всех террористов замочим, Чечня - часть России. Ура, ура, ура! В результате мы имеем, что Россия лишена там какого-либо влияния. Республика отдана на откуп деспоту Рамзану Кадырову. Там действуют неписанные традиции, законы, обычаи, российские законы там не работают, правоохранительные органы не влияют.

Популярність Путіна - це вже не просто слава. На його честь називають вулиці, фермерські господарства. Він - один із найулюбленіших персонажів художників. Путін хизується своїм мускулястим торсом. Ось він у винищувачі, ось курс лекцій із дзюдо.

Володимир Войнович, письменник:

У нас возник такой культ личности. Когда он только стал премьером, помню сразу стали, особенно женщины, говорить - вот настоящий мужчина а какая у него походка. Путин и его окружение говорят, что русский народ до демократии еще не дозрел. И я с этим согласен. Но мудрый правитель должен вести к демократии.

Що таке демократія, дід Юрій розуміє по-своєму. По-простому. Це коли ти нічого не боїшся і в тебе все є.

Юрій Цикуренко, мешканець села Ільїнське:

- Ельцин, Путин и Медведев. А при ком вам лучше живется?
- Вопрос, конечно, очень трудный.

Лариса Задорожна, Оксана Старенька, Олег Невядомський, "Подробиці тижня", телеканал "Інтер" із Москви.