У росії зростає інфляція: центробанк знову підняв базову ставку [ Редагувати ]
Роздуті військові витрати, нестача робочих рук та обмеження імпорту. Усе це перегріває російську економіку та розганяє інфляцію. Напередодні Банк росії підняв базову облікову ставку до 19%. Це показник, що регулює мінімальну вартість кредитів і, по суті, визначає вартість грошей для населення. Це уже не перше підвищення цьогоріч і, як визнають у самому центробанку, імовірно не останнє. Про які процеси в економіці країни-агресора це свідчить? Та що про це думають її жителі? Далі в матеріалі наших журналістів.
Деякі види продуктів дорожчають повторно. Приміром, ціни на окремі види хліба зросли в півтора-два рази. Тобто хочеш інколи купити, але не можеш собі дозволити.
росіяни шоковані реальною інфляцією. Вона спустошує їхні гаманці. У той час як уряд звітує про однозначні цифри, а російський диктатор володимир путін запевняє, що зростання цін сповільнюється. Натомість цінники в магазинах свідчать про інше.
Христина, жителька москви:
Один і той самий набір продуктів. У мене двоє дітей, тобто це сирки, якісь молочні продукти, яйця, хліб, ковбаса, картопля, морква тощо. Якщо п'ять років тому це, припустимо, можна було в тисячу рублів укластися, три роки тому це вже було півтори тисячі рублів, а зараз десь три з половиною, тому рівень інфляції відчувається дуже прозоро.
За зростанням інфляції в росії нервово стежить Центробанк. Там уже вдруге за останні два місяці підвищили базову облікову ставку - до 19%. І визнають: можливо, доведеться закручувати грошовий краник ще більше.
Ельвіра Набіулліна, голова Банку росії:
Більшість показників сталої інфляції продовжує перебувати у коридорі 6-8%, це неприйнятно високі рівні. По-друге, ми продовжуємо вважати, що економічне зростання не збалансоване, тобто динаміка попиту не відповідає можливостям пропозиції товарів та послуг.
Такий крок Центробанку допоміг росії впоратися з санкційним шоком у 2022-му. Потім облікову ставку зменшили. Що ж нині відбувається в російській економіці? Фахівці пояснюють: кремль друкує гроші, щоби забезпечувати витрати на війну, тоді як в реальному секторі, зокрема, через мобілізацію, втечу за кордон та втрати армії немає кому працювати й виробництво скорочують.
Сергій Фурса, економіст, інвестиційний банкір:
Тільки оплата найманців у російській армії коштує півтора відсотка від ВВП. На хвилиночку, всі витрати на оборону в країнах НАТО мають бути на 2 відсотки. А тут тільки на грошове забезпечення йде півтора відсотка. Тобто, всі ці гроші закидаються в економіку, і, власне, грошей там стає дуже багато, а товарів багато не стає.
А ще й через санкції схуд і здорожчав імпорт. Тож, підвищуючи облікову ставку, Центробанк намагається загальмувати інфляцію, обмеживши попит через скорочення кредитування. І це явне свідчення, що справи кепські.
Сергій Фурса, економіст, інвестиційний банкір:
По тій статистиці, яка була публічна, видавалося, що ставка має залишитися на незмінному рівні. Тобто консенсус-прогноз був, що ставка залишиться на рівні 18%. Але російський центральний банк пішов на підвищення ще далі. Бо, власне, вони володіються статистикою, приховують від усіх. Так-от вона, судячи з усього, дає ще більш неприємні сигнали.
Чи довго російська економіка може витримувати в такому режимі? Економісти кажуть: через закритість інформації точний прогноз зробити складно. А от в українській розвідці очікують, що злам і скочування в глибоку кризу станеться влітку наступного року. Гігантська держава просто надірветься від невиправданих витрат на безглузду війну. Щоправда, в ГУР вважають, навіть це не змусить жителів країни-агресорки задуматися і повстати проти правителя, який привів їх до прірви.
Ну, нічого страшного, потерпимо. Закінчиться СВО, ціни прийдуть у норму. Це пов'язано просто із навантаженням на нашу російську економіку. Слава богу, в нас є люди, які витримують цю напругу, цей тиск. Наш уряд чудово працює, президент із його командою.
