Вінниця зустріла подружжя з США, що долає 1200 км на підтримку України [ Редагувати ]
Підтримати Україну. Напередодні Вінниця зустріла подружжя зі США Тайлера і Ніккі Чей. Вони беруть участь у благодійному марафоні "Don't Can't for Ukraine". Пара біжить тисячу двісті кілометрів від кордону з Румунією до Запоріжжя, щоб привернути увагу світу до подій в Україні.
Кажуть, що хочуть, щоб якнайбільше їхніх співвітчизників не забували про війну в самісінькому серці Європи. Також марафонці на своїх сторінках збирають кошти на гуманітарну допомогу для прифронтових територій. Про благодійний марафон - у нашому сюжеті.
Околиця Вінниці. На парковці подружжя американців Тайлер і Ніккі Чей. Поруч десятки вінничан, які зустрічають спортсменів, щоб приєднатися до їхнього благодійного марафону "Don't Can't for Ukraine".
Зрештою іноземці та їхня група підтримки розпочинають забіг.
Задля безпеки спортсменів супроводжують поліціянти.
Марафонцям сигналять десятки автівок.
А з кожним перехрестям долучається все більше бігунів.
Здолавши декілька кілометрів, учасники зупиняються у середмісті. Вже тут пара розповідає про свою мету: привернути увагу світу до подій в Україні.
Тайлер Чей, американський благодійник:
Я маю багато друзів з України. Зокрема й з Маріуполя, які втратили свій дім, які продовжують служити на лінії бойового зіткнення, і в Запоріжжі, і по всій лінії фронту. Ми з дружиною з відкритим серцем ставимося до малечі й підтримуємо дитячий центр реабілітації у Карпатах.
Тож свій забіг Тайлер з Ніккі розпочали саме з гірської місцевості. Від румунського кордону. За цей час здолали чималу дистанцію.
Ніккі Чей, американська благодійниця:
Звісно, дехто в Америці думає, що ми трохи не при тямі…. Вони думають, що коли приїжджаєш в Україну - тут усюди небезпека… Наша родина за нас хвилюється, наші друзі за нас переживають. Але ми думаємо про дітей, які втратили своїх рідних, родини, які розділені, про людей, які нині воюють. І це те, що допомагає нам здолати важкі моменти.
Підготовку до марафону Україною Ніккі і Тайлер розпочали заздалегідь.
Ніккі Чей, американська благодійниця:
І коли ми вперше пробігли 5 марафонів за тиждень - зрозуміли, що вже готові. Якщо ж говорити про емоційну підготовку, то ми вирішили концентруватись на одному марафоні в день, а не думати про той шлях, який попереду. Адже коли розумієш, що попереду понад 750 миль - це здається неможливим.
Щодня пара пробігає понад 42 кілометри.
Геннадій Махненко, командир Капеланського батальйону "Маріуполь", співорганізатор марафону:
Вони мають намір пробігти, вже 450 з чимось зробили… Кожен день вони пробігають марафонську відстань. Коли вони пів року тому приїхали в Україну, перший раз познайомились, вони задали собі питання, що ми можемо зробити заради України. Вони не політики, не військові, не торговці зброєю, але як атлети вирішили зробити свій спортивний подвиг, і це буде привертати увагу до питання війни в Україні.
Підтримують родину марафонців і їхні друзі з благодійних організацій.
Раян Біртчер - співорганізатор марафону "Don't Can't for Ukraine":
Наша команда майже на пів шляху. І це диво. Ніккі й Тайлер пробігли вже 12 марафонів за ці 16 днів. Коли ми досягнемо 14 марафону - це й буде половина шляху. Наша організація допомагає Україні вже понад два з половиною роки. Ми розпочинали з гуманітарки, евакуації. Зараз вирішили зробити цю акцію. Ми сподіваємося: це поверне інформацію про цю війну на перші шпальти інтересів американського суспільства.
Про марафон Україною пара розповідає на власних сторінках у соцмережах. Ділиться емоціями та досягненнями, і збирає кошти на гуманітарну допомогу для прифронтових територій. Загалом, здолати планують 1200 кілометрів. Фінішуватимуть на Запоріжжі.
