Україна не фінансуватиме Червоний Хрест через непрозорість роботи [ Редагувати ]

Хрест на Червоному Хресті. Мінохорони здоров’я планує з нового року припинити фінансування патронажної служби цієї міжнародної організації. Чому і хто постраждає від такого рішення - розкажуть наші кореспонденти. 

8 пацієнтів на день. І кожному потрібно допомогти. І це не лише укол чи перев'язка. Патронажна сестра допомагає хворому і по господарству.

"Прийдеш, якщо людина не їла, то треба йому супу зварити або картоплю, або кашу і просто чисто по-людськи кожному допомогти, кому що, кого натерти треба, кому укол зробити, кому перев'язку зробити. Без червоного хреста багато людей залишаться без уваги", - наголошує патронажна сестра Товариства Червоного Хреста України Галина Рябчикова.

Без уваги та опіки боїться залишитися й 77-річна Нінель Володимирівна. Жінка ледве пересувається по будинку. Соцпрацівники допомагати відмовилися. Мовляв, у неї є син. Щоправда, живе за кордоном. Червоний Хрест - її остання надія.

"Червоний Хрест є для мене рятівником просто. Він мені допомагає і морально, і фізично, і духовно. Без Червоного Хреста такі як я загинуть", - каже жителька Києва Нінель Мельникова.

Тих, хто потребує допомоги Червоного Хреста, в Україні - 350 тисяч. Десята частина з них - лежачі. Чому їх лишають без опіки?

На сайті Міністерства охорони здоров'я пояснюють: кошти Червоному Хресту виділяти не будуть, бо вважають їхню роботу непрозорою. Натякнули на корупцію. У самій же організації кажуть: грошей ледь вистачає на зарплати.

"За 3,5 року було отримано 255 млн. грн. на цю програму. З них близько 70 млн. пішло на оплату податків. Решта суми, практично вся сума, пішла на погашення заробітних плат, тобто в середньому патронажна сестра отримувала на місяць в залежності від її категорії - від 1400 до 1800 грн", - розповідає перший заступник генерального директора національного комітету Товариства Червоного Хреста України Лілія Білоус.

Ще один аргумент МОЗ - патронажні сестри дублюють деякі функції соціальних служб. Проте в Червоному Хресті запевняють, що самі соцпрацівники з додатковим потоком пацієнтів не впораються.

"Всі співробітники патронажної служби - медичні сестри з медичною освітою і на 79% вони виконують послуги медичного характеру. Природно, що соціальна служба такими питаннями не займається", - каже перший заступник генерального директора національного комітету Товариства Червоного Хреста України Лілія Білоус.

"МОЗ, по абсолютно надуманим причинам, хоче перенести це фінансування. Воно не додумалось зібрати разом Мінсоцполітики, Червоний Хрест і самі, щоб давайте подумаємо, як краще допомогти цим людям. По факту, ці 350 тисяч людей в рік залишаються на призволяще", - каже президент Всеукраїнської ради захисту прав та безпеки пацієнтів Віктор Сердюк.

У Червоному Хресті все ще сподіваються, що рішення МОЗу - тимчасове. А поки що і за кордоном, і по всій країні намагаються знайти можливості альтернативного фінансування. На пошуки залишилося менше місяця.