Україну накриває негодою: як розподіляють компенсації жертвам стихії? [ Редагувати ]
Віднесені вітром та затоплені зливами. Цього тижня майже всю Україну випробовувала на міць негода. І випробування це витримали не всі! Майже всі великі міста затопило, деякі села - поринули в темряву - через обірвані електродроти. Та найбільше постраждала Херсонщина. Там - позносило дахи! Про біду, яку наробила травнева стихія. І про те, хто має компенсувати людям збитки - дивіться далі.
Потужні зливи, град, смерч і навіть торнадо - останнього тижня накрили всю Україну. Хтось обійшовся легким переляком, а когось - добряче "потрусило".
Раптова злива і Одеса поплила. Місто - нагадувало справжню Венецію. Замість доріг - текли річки, змиваючи весь бруд із вулиць просто в море.
Негода вирувала й у Львові. Тут випав дощ із градом, завбільшки з горіх.
Засипало градом і столицю. На відео із соцмереж чути, як крижані кульки стукотять об підвіконня будинків.
Накрив руйнівний циклон і Дніпропетровщину. Після граду зі зливою в Кривий Ріг увірвався шквальний вітер. Потужні пориви обірвали лінії електромереж, знеструмивши майже 40 населених пунктів.
Розкиданий шифер, понівечені дахи та поламані дерева. Це страшні наслідки негоди вже на Херсонщині. Невеликий дощ лише за кілька хвилин перетворився на грозу й торнадо.
Пішла така чорнота, пішло-пішло… бите все, все летить як у м'ясорубці. Бачу її дерева, їх вже розпиляли, дістають до нас через дорогу.
На подвір'ї пані Тамари нема живого місця. Негода пошкодила сарай, туалет і будинок. У літню кухню влетіло дерево, у дах ще й влучила блискавка.
Не знали, що робити, думали, що будем помирати.
Вітром знесло і покрівлю сусідського будинку.
Зоя Чугунова, постраждала:
В этом доме живем 37 лет. Не было такого. Первый раз.
Лише за пів години стихія пошкодила майже сотню будинків, школу, садок, фермерські господарства. Постраждали й посіви. Збитків - на понад мільйон гривень.
Максим Колокот, голова Великолепетиської територіальної громади:
Тут на місці був штаб. Із спеціалістами ми обійшли всі будинки, запротоколірували пошкодження. Я казав людям шукати покрівельний матеріал, купляйте ми вам все компенсуємо. У кого немає, ми весь шифер завеземо.
У Великій Лепетисі оголосили надзвичайну ситуацію місцевого рівня. Із власного бюджету виділили 280 тисяч гривень. Окремо голова громади знайшов спонсорів та будівельні бригади. Вивезли сміття і почали ремонти.
Тамара Осман, постраждала:
Зробили нам дах, фронтон, закупили шифер, балки Завдяки спонсорам, завдяки небайдужим людям дуже велика подяка! Може чиї фамілії не знаю, но Господь все бачить, і їм віддячить.
Прикарпаття, яке майже щороку стає центром природних катаклізмів, цього разу негода оминула. Та місцеві й досі не оговталися від зливи, що пронеслася регіоном торік. І утворила наймасштабнішу повінь за останні пів століття.
Володимир Стебницький, начальник управління з питань цивільного захисту Івано-Франківської ОДА:
Минулого року повінь яка мала місце в червні місяці нанесла значну школу на території області. 1916 об'єктів, понад 2 і один десятий мільярда гривень, і 5 людських життів більше 250 мостів було зруйновано, дороги зруйновані.
Підлоги зірвали, ще в одній кімнаті залишилось підлогу зірвати, поклали плитку, зараз там робимо ремонт, коротче Аргамедон.
На подвір'ї пана Івана кипить робота. У хаті чути стукіт молотка й гул перфоратора. Уже майже рік чоловік намагається привести до ладу своє затоплене обійстя. Вклав чимало сил, і грошей…. та кінця-краю, каже, і досі не видно.
Вже рік з ранку до ночі працюємо і то ще не видно бачите ні парканів, ні дороги.
Чоловік живе в селищі Ланчин. У червні 2020 його хутір був однією з найгарячіших точок негоди. Тоді тут плавало все: городи, сади й людські хати.
От сюди попід вікна був намул. Тож видно всьо, де ковшом брали. О, це всьо ковшом, о ці паси це ковшом, о так витягували.
Із хати пан Іван викинув майже все: меблі, підлогу й навіть стіни.
Повністю плитку поклали, зараз тут треба оббивати імітацію бруса. О так вода була це все повибивали це все повибивали, щоб гриба не дістало.
Тепер на черзі ванна кімната. Дочка господаря - Люба - й досі не вірить, що нарешті зможе митися в справжньому душі, а не в ось у цьому пересувному кориті.
Ось це наша ванна тут ми сім'єю купаємось, марієм про ванну закінчили зробили і нормально помилися в душі з гарячою водою, а не в ось цьому тазіку.
У ремонт родина вже вклала понад двісті тисяч гривень. Щонайменше стільки треба ще. Звідки їх брати пан Іван не знає. Від держави отримали тільки п'ятдесят тисяч допомоги, ще десять - дала сільська рада. Натомість сусіду, який, за словами пана Івана, постраждав не більше від нього, чомусь виплатили максимальну суму - 300 000 гривень.
Сусіди - триста, триста, триста. І та хата триста. у нас напевно в шість разів менше води було, я так думаю.
На несправедливий розподіл компенсацій скаржаться майже всі селяни. Василь Іванович показує нам будинок його вісімдесяти п'ятирічної матері. Точніше те, що від нього залишилося після потопу. Уже рік хата стоїть пусткою, бо мешкати тут неможливо. На відновлення житла пенсіонерка отримала від держави - лише п'ятдесят тисяч.
За п'ятдесять тисяч самі подумайте, що мож зробити з цією хатою за 50 тисяч. Дали 50 тисяч бабі і всьо. Цему сусіду дади гроші він квартиру десь там в двохповерховому, о той сусід таки то йому купили хату…
Не спокійніше і в сусідніх Білих Ославах. Тут скандал через інше гроші взяли ті, кого вода взагалі не зачепила. При чому з понад ста тридцяти постраждалих, майже третина, виявилися родичами місцевих чиновників.
Іван Козловський, активіст:
Люди побачили списки і село, якби не велике. Всі знають, в кого вода була в хаті, в кого не було. люди побачили родичів працівників сільської ради, які отримали по 20, 50 тисяч у цих списках і розуміючи те, що в них не було в будинках, за що їм виплатили допомогу?
Село буквально потонуло в сусідських чварах, підрахунках збитків і коштів: своїх і чужих. За справу взялася навіть поліція - за фактом зловживання службовим становищем відкрили кримінальне провадження. Та хвилюють людей не тільки компенсації. За рік після негоди влада так і не спромоглася відновити всі зруйновані дороги.
Любов, жителька Ланчина:
Дороги не має, п'ять хвилин дощу - до школи в магазин вийти без чобіт гумових ти не можеш це грязюка в коліно. Це ужас.
Михайло Іваночко, заступник Ланчинського селищного голови:
Ситуація дуже паскудна даруйте за таке слово люди приходять, викручують руки, вимагають, і ми їх розуміємо це біда, є такі місця де неможливо завести дрова. Піде дощ, і туди неможливо зайти.
Після повені до селища навідувалося багато посадовців. І всі обіцяли: за кілька місяців усе відновлять.
Укріпили нам дуже прекрасно потік, ту сторону підняли там де вона не може піднятися, а тут де 200 будинків - на метр нище пустили. Куда вона піде звідти відіб'ють і піде знову на хати. І знову я буду бігати, і ремонти робити і просити дайте. Раз зробіть толково і забудьте.
У селищній раді підрахували: щоб укріпити проблемні ділянки берегів та відновити дороги, треба двадцять мільйонів гривень. Зверталися в область, але там сказали, що грошей поки що немає. І це при тому, що торік на подолання наслідків негоди Івано-Франківщина отримала - 742 мільйони гривень, з яких 105 наприкінці року - повернула в держбюджет. Не встигла освоїти.
Володимир Стебницький, начальник управління з питань цивільного захисту Івано-Франківської ОДА:
Тільки 63 об'єкти у нас не були завершені у зв'язку із тим що погодні умови не дали можливість працювати. Але ми нині працюємо над тим і Кабінет міністрів працює дані доручення щодо фінансування і ми чекаємо на позитивне рішення.
Але за кадром цієї історії залишилося головне: переживши стільки повеней, Прикарпаття і досі не виробило протипаводкової стратегії.