На Буковині реконструюють недобудовану лікарню для переселенців [ Редагувати ]

На Буковині реконструюють недобудовану лікарню, щоб там могли оселитися переселенці. Чимало людей, які евакуювалися з прифронтових регіонів, мешкають у школах. Та вже першого вересня - коли буде відновлено навчальний процес, їм просто ніде буде жити. Аби пришвидшити будівельні роботи, переселенці й самі взялися допомагати майстрам.

Ця тендітна жінка зараз працює на будівництві. Носить відра з піском, цеглу, замішує розчини. Робота хоч і важка, але Ганна не скаржиться. Так легше відволіктися від жахливих новин із рідного міста.

Ганна родом з Оріхова Запорізької області. Там у жінки залишився двоповерховий будинок, який зводили з чоловіком 10 років. А ще - улюблений квітник. Жінка вирощувала на продаж орхідеї.

Ганна, переселенка з Запорізької області:

Зараз без сліз на місто не глянеш. Питаюся заглушить оце все що відбувається просто наізмор працювати, просто щоб заглушить все в собі. Я вже звиклася, перші два тижні плакала навіть. А зараз вже все добре так скажемо.

Ганна розповідає - в Оріхові майже місяць жили під потужними вибухами.

Ганна, переселенка з Запорізької області:

Останньою краплею стало те, як ми з дитиною три дні сиділи у підвалі, три рочки дитині. Потім така гарна днина була, гарна погода, вийшли на пісочок трішки погратися у власному дворі й почався артобстріл, літаки бомбить почали, я дитину от так просто хватаю, доля секунди й ми вже у підвалі, я тоді сказала, все треба виїжджати вже. Ми близько місяця вже були під обстрілами на той час, це кінець березня вже був.

Тих, хто тікав від бойових дій, лише тут, у Вікнянській територіальній громаді, - близько сотні. Багато хто допомагає відновлювати ось цю занедбану будівлю, що простоювала років 20.

Василь Вікірюк, архітектор:

Потужність даного об'єкта 51 кімната, яка розрахована на 150 людей. На кожному поверсі буде передбачено 4 пральні машинки, будуть виставлятися, буде кухня, готовочна і столова.

Михайло Когут, директор КП "Добробут Вікнянської громади":

На об'єкті працюють 15 осіб, є каменщики, муляри, є будівельники, є підсобники й дякуємо Богові маємо з гарячих точок людей, які також працюють зараз в громаді, є їх чотири, працюють гарно, роботящі люди. Багато перемурували кімнат, які були великі, а нам треба було для житла, щоб були вони компактні, щоб були ванна, туалет, душ. Одно розбираємо, одно муруємо, одно переробляємо. На це все потрібні кошти.

Микола працює малярем. І хоча чоловік уже пенсійного віку, щодня приходить сюди. Бо співчуває тим, хто залишився без даху над головою.

Микола, маляр:

Ще можу робити, то чого не помогти. А де люди будуть жити, ми маємо де жити, а люди мають де жити? Люди ж не мають де жити.

Робочих рук - вистачає, а от чи вистачить грошей - невідомо, кажуть посадовці.

Тетяна Амбросійчук, секретарка Вікнянської сільської ради:

Щоб запустити цю будівлю, потрібно зробити опалення, запустити повністю систему сантехнічну, це очисні споруди, це меблювання. Готуємо вже кошториси на виконання цих робіт, тендер, який вимагає півтора місяця, спрощена закупівля вимагає 20 днів часу - це все затримує нас, бо ми хотіли запустити цей об'єкт до першого вересня.

Поки будівництво триває, переселенці живуть ось у цій школі.

Катерина Іщенко, начальниця відділу освіти Вікнянської сільської ради:

Після першого розміщення людей виникла потреба в облаштуванні душ-кабіни, пральних машин, і все це силами громади, волонтерських організацій було вмонтовано і зроблено.

Втім уже першого вересня у школі планують відновити очне навчання. До того часу - важливо знайти, де житимуть люди. І посадовці, і переселенці сподіваються, що відновити та облаштувати стару будівлю допоможе хтось зі спонсорів.