Маєш знати: як найкраще організувати свій порятунок під час евакуації [ Редагувати ]
Евакуація із зони бойових дій - часто чи не єдиний дієвий спосіб врятувати своє життя. Наш воєнкор Руслан Смєщук у своїй рубриці "Маєш знати як вижити" сьогодні розкаже як найкраще організувати свій порятунок.
Що треба робити, і чого навпаки, не варто - за жодних обставин. Дивіться.
Руслан Смєщук, кореспондент:
Вітаю вас, моє ім'я Руслан Смєщук, я воєнкор. Значну частину часу працюю в зоні бойових дій, зокрема в населених пунктах, що розташовані на передовій і де попри війну продовжують жити люди. І з яких рятуються люди. Деяких я вивозив сам. Тож сьогодні ми поговоримо про евакуацію, та правила виживання.
Ось так зараз виглядає евакуація людей із фронтових міст та сіл. І ось так виглядає життя у цих населених пунктах. Звісно краще - ситуацію не доводити до такого ступеня, і поїхати завчасно. А не під ворожим вогнем на броньованому авто.
Руслан Смєщук, кореспондент:
У своїх матеріалах я постійно кажу про те, що евакуація часто - єдиний ефективний варіант врятувати себе, врятувати своє життя. Але на практиці евакуація і пересування у зоні бойових дій, штука не проста. Просто кинути все та їхати в невідоме вкрай важко. Проте часто альтернатива - це загибель. Я попросив людей, практиків, які на власному досвіді знають що таке рятуватися від війни, та рятувати від війни, дати кілька важливих порад.
Це Сергій Іванов. Він волонтер, і займається евакуацією людей із зони бойових дій. Я попросив його дати кілька порад.
Сергій Іванов, волонтер:
Що не треба робити - так це панікувати. Оцініть з холодною головою ситуацію, поспілкуйтеся із тим хто є поряд, можливо з військовими. Подумайте куди ви можете доїхати, знайдіть знайомих чи друзів. Або домовтесь з рідними і прямуйте туди. Розраховуйте, що це буде тимчасово - і ви обов'язково повернетесь. Просто потрібно зачекати у більш безпечному місці. Дуже вас прошу так зробити, якщо ви відчуваєте, що небезпека поряд і треба переміститися.
Як зрозуміти що треба переїхати у більш безпечне місце? По-перше, місцеві адміністрації у разі загострення ситуації будуть самі про це вас просити. Інша ознака - ворожа артилерія.
Саме артилерійські обстріли є найнебезпечнішими із всіх видів прильотів. Гарматні снаряди та мінометні міни звісно менш потужні, аніж крилаті ракети, але прилітає їх набагато більше.
Сергій Іванов, волонтер:
Якщо ви помічаєте активність артилерійського вогню по вашому населеному пункту. Тобто наскільки ця частота. Не важливо чи це біля вас, чи це за 100 метрів від вас, чи за два км. Але якщо ви помічаєте активність артилерійського вогню, - це обов'язковий пункт задуматися про евакуацію.
Евакуацією зараз займаються і місцеві адміністрації, і волонтери. В них є необхідна інформація - як покинути фронтову смугу. Є інформація і в інтернеті. В крайньому разі зверніться до військових. Навіть якщо у вас немає до кого їхати, вас не кинуть напризволяще. Комфортно не буде - але своє життя ви врятуєте, і на вулиці не залишитесь.
Що з собою брати? Найперше, це документи - радить моя колега, Катерина Єрська. Дівчина вижила в пеклі Маріуполя, буквально під кулями проривалася із заблокованого міста.
Катерина Єрська, переселенка з Маріуполя:
В першу чергу ви повинні взяти всі свої гроші і документи. Заздалегідь переконайтеся, що вони складені в одному і тому місці і про це місце знають всі члени вашої родини. Особисто я зробила фотографії і відправила собі на емейл. Щоб у будь-який момент я могла зайти туди і знайти все що мені потрібно. А більш досвідчені люди роблять нотаріально завірені копії.
А от скільки речей із собою брати? Якомога менше. Обов'язково необхідні вам ліки. Якщо ви вибираєтесь із зони бойових дій раптово і самотужки, як Катерина, то краще обмежитися одним рюкзаком із документами, коштовними дрібними речами, їжею та мінімумом змінного одягу. Тобто лише те, що ви можете нести на собі. І нести довго.
Катерина Єрська, переселенка з Маріуполя:
Тривожна валізка не повинна бути важкою, і такою, з якою ви зможете пересуватися пішки довгий час. Тому б я радила просто взяти невеликий рюкзак. Жодна річ у вашому домі не може бути важливішою за ваше життя. І все, що потрібно на 2-3 дні, можна покласти у невеличкій рюкзак.
Якщо евакуація більш спланована - речей може бути більше. Але правило таке ж - ви повинні в змозі нести всі ваші речі на собі.
Сергій Іванов, волонтер:
Це дорога і це пересадки. Тому дві сумки, які ви можете самі перемістити. Звісно вам будуть допомагати, ДСНСники волонтери, але вам буде зручніше. Не брати відповідно посуд, важкі речі не брати - виделки, щось з кухонного приладдя. Я думаю що це не потрібно.
І ви повинні бути готові при необхідності просто залишити ваші сумки. Як це було навесні під час посадок в евакуаційні потяги. Коли люди просто кидали валізи, сумки, візки - і рятували себе. І ще одна порада від Катерини.
Катерина Єрська, переселенка з Маріуполя:
У моїй тривожній валізці обов'язково є річ, яка буде мене радувати. Я не знаю що це для вас - для мене це книжка-читалка. І я взяла її з Маріуполя, тому що вона невеличка, як планшет, але вона приносить мені багато радості. Нехай це буде іграшка, чи якась інша річ. Навіть якщо ви втратите все - вона буде нагадувати вам про приємні моменти життя.
Руслан Смєщук, кореспондент:
Далі, декілька порад, так би мовити - правил виживання у зоні бойових дій. Те, чого краще не робити, і чого - ні в якому разі не треба робити. Адже ціна помилки - може бути вкрай високою.
У жодному разі не беріть ніякі боєприпаси, набої, гранати та інші "сюрпризи". Жодної зброї.
Під час переміщення в зоні бойових дій - не сперечайтеся з військовими чи силовиками. Не провокуйте конфліктних ситуацій, пред'являйте документи та речі до перевірки.
Намагайтеся не вдягати елементи військового одягу.
Не возіть із собою алкоголь.
Руслан Смєщук, кореспондент:
А я ще раз хочу нагадати - жодне майно, не варте вашого життя. Якщо умови стають небезпечними, або нестерпними - по вашому населеному пункту стріляє артилерія, ви замерзаєте й голодуєте - евакуюйтесь. Збережіть себе, збережіть своїх близьких. Будьте живими та у безпеці.
