Танкове ТО: де та як проводиться обслуговування важкої техніки? [ Редагувати ]

Російська артилерія руйнує Бахмут. Місто постійно під прицілом окупантів. І ситуація там стає дедалі складнішою. Атака за атакою. Зім'яти росіян в змозі - танковий кулак.

Та більшість цих бойових машин, що має на озброєнні українська армія, радянські. Вони часто ламаються, і танкістам доводиться лагодити їх прямо на полі бою, під обстрілами. А потім заводити - і знову йти в атаку. Репортаж нашого воєнкора Руслана Смєщука та Вадима Ревуна - далі.

Руслан Смєщук, кореспондент:

Зараз ми знаходимось на одній з логістичних баз Збройних Сил. Це об'єкт, який знаходиться в умовному тилу, але і сюди може прилітати. І тут ремонтують танки, підготовляють їх до бойових виїздів. Знімаємо вкрай обережно, щоб не видати де це місце - не треба допомагати ворогу. Ну і зараз подивимось як виглядає ця підготовка і обслуговування - таке собі танкове ТО.

Позивний "Усенич", військовослужбовець Збройних сил України:

У нас відбувається сезонне обслуговування, переход - осінь зима, і зима-літо. - Це важко? - Ну треба, всі жидкостя замінити, всі позливать. Есть моменти. Це длиться десь неделі дві, є план по якому виконується це все.

Провести повне танкове ТО, чи якийсь ремонт - це гарантовано бути в оливі та паливі в буквальному сенсі з ніг до голови. Особливо, коли доводиться залізати в технічні відсіки

Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:

Буває залазиш під танк, під низ, щоб подивитись що з маслом, чи йде утечка масла. І капае ж на тебе. Он Миколаїч весь у маслі, пачкаеться.

Миколаїч - технік-ремонтник. Він зараз проводить підготовку до заміни танкового двигуна, і залазить якомога глибше у сталевого монстра. Але попри жирний нафтовий бруд - бадьорий.

Мама, поїв і шапку одягнув, перемога буде за нами!

Хоча це територія віддалена від лінії фронту, вона у зоні досяжності російських озброєнь. Про це потрібно завжди пам'ятати. Адже ці чоловіки вже потрапляли під обстріли на інших подібних об'єктах. Бо вони - пріоритетна ціль для ворога.

Олександр, військовослужбовець Збройних сил України:

Буває тяжко, бо ми як двигатель витягуємо, то і по місяцю уходить. Але завжди получаеться, ще не було, щоб не получилось. Если есть скопление техніки - стараемся, щоб отдельно стояло. По сторонам дивимось. Ну тут более менее тихо, але все може бути.

Більшість із цих танків, набагато доросліші за свої екіпажі. Тож ремонти на передовій - для українських танкістів норма і буденність.

Позивний "Усенич", військовослужбовець Збройних сил України:

Що можна сказати про машини - їздові машини. Їздять, стряляють. Так є певні неполадки. Задержки. Вони устраняются. А так бува поломки, машинки не нові, не Абрамси і не Леопарди. А так працюють.

А ще ж є ворожий вогонь. Усенич показує нам пробоїни зовнішніх елементів. Це наслідки полювання на його танк російських артилеристів.

Позивний "Усенич", військовослужбовець Збройних сил України:

Начало прилітати сзаді, а потім спереді. Ми зрозуміли, що то ворожа артилерія пристрілюється по нас. Приїхали на нове місце, а потім вже як повилазили з танка, начали обдивляться машину і побачили, що нас немножко покоцали.

І це ще пощастило, росіяни виявилися не дуже влучними гармашами. Чим ближче танк до супротивника, особливо в місцях, де може ховатися ворожа піхота - тим більше шансів отримати протитанкову ракету і загинути. Тому на відміну від росіян, українські танкісти покладаються не стільки на броню, скільки на взаємодію з іншими підрозділами, прикриття і постійне маневрування.

Позивний "Бес", військовослужбовець Збройних сил України:

Выезжаешь туда - и ты не понимаешь куда ты выезжаешь. Тебя с любой ямы, с любого куста можуть достать. Тоже самое заходили на зачистку. Пехота впереди - танк идет сзади. Пехота видит больше чем мы. Ми в люке, вот это видим - 90 градусов, повернулись - и сюда 90. Обзор маленький.

Де ти бачиш, що можеш проїхати - ти приїжджаєш. А там де не можна - можна завжди завалити все. Обстановка яка - якщо в тебе стріляють, там вже не зважаешь на мілімітраж, просто топчешь все ну і все.

Найскладніші ситуації - коли танк підбивають, чи він ламається прямо на лінії зіткнення. Найголовніше завдання екіпажу - зберегти себе. А вже потім евакуювати танк.

Нікіта, військовослужбовець Збройних сил України:

Якщо у вас машина зламалася - ви нікуди не поїдете. Так само і танк. Якщо він або не їздить, або не стріляє - то нічого не вийде. Більшу частину часу він воює, але бувають ситуації - коли навіть через ворожий вогонь. Техніка лишається там. І потім силами взводу забезпечення, евакуаційним транспортом, так би мовити, вимушені забирати техніку с передка.

Ось як це виглядає в реальності.

Короче разулись, хотіли поставиться - зарились. Зарились по борта, не можемо видернути танком іншим, ось.

Звісно, що дуже часто під час таких евакуацій по екіпажах та ремонтниках стріляють. Доводиться втискатися в землю

Але потім усе ж забрати танк, відремонтувати його, і знову воювати. Українські танкісти - це люди з великим серцем і сталевими…. нервами.