Україна втрачає свої дерев'яні церкви [ Редагувати ]

Всесвітня культурна спадщина чи надбання всеукраїнської байдужості. Україна спільно з Польщею почала відбирати старовинні дерев'яні церкви для внесення до реєстру культурної спадщини ЮНЕСКО. Принаймні, про ці кілька храмів давніх українських майстрів-архітекторів можуть дізнатися у всьому світі. І, принаймні, їх ще матимуть нагоду побачити наші нащадки. Бо лише за роки Незалежності Україна втратила понад півтори сотні дерев'яних пам'яток сакральної архітектури.

Наразі донині їх збереглося близько двох тисяч. Але з такими темпами за якихось десять-п'ятнадцять років про існування унікальних церков ми дізнаватимемось хіба що з фотографій чи історичних книжок. Як це сталося із церквою Успіння Пресвятої Богородиці у Яворові, що на Львівщині.

Сакральна пам'ятка сімнадцятого століття, яку українські історики та мистецтвознавці визначили як одну із претенденток на входження у реєстр Всесвітньої культурної спадщини, згоріла. Цю церкву відібрали ще сім років тому. Тоді також виникла ідея схожого транспордонного проекту. Утім, поки Україна роздумувала над цим питанням, учасники проекту діяли. Першими внесли в список ЮНЕСКО свої дерев'яні церкви румуни, потім з костелами увійшли поляки, опісля словаки.

Як не втратити унікальну українські дерев'яні церкви і шанс зробити їх надбанням Всесвітньої культурної спадщини дізнавалася Леся Вакулюк.

Ці кадри зняті на початку минулого року. Понад трьохсотлітня пам'ятка дерев'яної архітектури перетворилась на попелище. Церква Успіння Пресвятої Богородиці, що у Яворові на Львівщині, на жаль, не остання в переліку тих, які знищив вогонь. Храм значився у реєстрі пам'яток державного значення і міг стати надбанням Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Історик-науковець, дослідник сакральної архітектури Василь Слободян не впізнає тутешнього подвір'я. Вражений: за якихось півтора року воно кардинально змінилося. Про те, що тут колись була унікальна пам'ятка, свідчить хіба листівка на дошці оголошень і обвуглені бруси підвалин.

Василь Слободян роздивляється бруси, залишені від згорілої церкви:

Це всьо, шо залишилося.

За кілька місяців після пожежі на цьому місці почалося будівництво нового храму - втричі більшого. І, на думку пана Василя, - це негативна тенденція: беззахисністю старовинних дерев'яних церков користають.

Василь Слободян:

Не має пожарної сигналізації ні одна, взагалі, ні одна дерев'яна! А охорону має на весь західний регіон одна церква.

Нещодавно член Міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць Віктор Вечерський повернувся із спільної з польськими фахівцями експедиції Західною Україною. Поляки запропонували спільно внести до переліку культурної спадщини ЮНЕСКО дерев'яні церкви Карпатського регіону, які збереглися по один та по ідругий бік кордону. Каже: польські фахівці вражені розмаїттям та багатством української дерев'яної сакральної архітектури. Утім, зазначили, що храми на території їхньої країни - у кращому стані.

Віктор Печерський:

І є ще у нас список 5 об'єктів, які є кандидатами, які можуть потрапити, але при умові проведення відповідних реставраційних робіт.

Загалом члени експедиції відібрали 14 церков, аби ЮНЕСКО мало з чого вибрати. Оскільки, розповідає пан Віктор, це організація вимоглива. І наразі жоден із оглянутих старовинних дерев'яних храмів не відповідає критеріям, за якими, власне, і вносять до реєстру Всесвітньої спадщини. А це охоронна сигналізація, система пожежогасіння, грозозахист, автентичність території пам"ятки, матеріалів спорудження і транспортна доступність для туристів.

Віктор Печерський:

Взагалі-то, всі нормальні держави - вони знають, що це престиж країни. От ми коли приїжджаємо до Чехії, нам перше що говорять: у нас є 12 об'єктів Всесвітньої спадщини. У нас вже випередили всі сусіди, по-моєму, тільки в Азербайджані менше об'єктів Всесвітньої спадщини, ніж в Україні. І зараз дуже активно африканські, азіатські країни теж кинулися в цей список, щоб побільше своїх об'єктів в цей список занести, бо це, зрештою, туристичний бізнес від цього залежить дуже сильно. Ну, і звичайно, притік коштів в ці країни.

Старовинні дерев'яні церкви України уже давно могли б бути у реєстрі Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. Адже саме українська сакральна архітектура вважається унікальною та неповторною у всьому світі. Утім, поки влада зволікає, щодва місяці гине ось такий витвір давніх зодчих.

Понад 150 - стільки дерев'яних церков лише за роки Незалежності втратила Україна. При чому, зникли пам'ятки не лише через пожежі. Фахівці жахаються, скільки дерев'яних храмів по країні стоять оббиті металевими листами або пластиковою вагонкою. Такі "ремонти", влаштовані громадами, яким належать споруди, - насправді смерть для пам"ятки. Під цим покриттям збирається конденсат, і дерево, яке пережило віки, починає гнити.

Василь Слободян каже: хоча б виділили кошти на ті церкви, які зараз є претендентами до внесення у реєстр Всесвітньої культурної спадщини. Історик-дослідник годинами може розповідати про кожну таку дерев'яну пам'ятку.

Василь Слободян:

Найстаріша дерев'яна церква України. В Україні немає старішої дерев'яної церкви. Подивіться, що свідчить про давність церкви: 2 вікна тут і тут одне маленьку, і якщо подивитися добре, то то одне маленьке було прорізане пізніше. Первісно тут мало бути два вікна, а тут ні одного. В найдавніших церквах вікон не було на північній стороні.

Певен, якщо найдавніший витвір дерев'яної архітектури, який зберігся до сьогодні, стане надбанням світової культурної спадщини, - у селі Потелич, що на Львівщині, де, власне, і стоїть ця унікальна церква 1502 року, - від туристів відбою не буде. Адже тоді про пам'ятку з'явиться інформація у туристичних путівниках. Відтак, згодом вона сама на себе зможе заробляти гроші.  

Василь Слободян:

Старіша частина стінопису - вона походить з початку 17 століття. Це є трошки старіший стінопис - він походить з другої половини 17 століття.

У Міністерстві культури і туризму розповідають: коштів, які виділяють на охорону пам'яток, не вистачить, щоб довести їх до пуття. Один об"єкт потребує десятки мільйонів гривень. Але дивним чином, попри це, налаштовані оптимістично.

Микола Яковина, заступник міністра культури і туризму України:

Якщо ми підготуємо належним чином матеріали до грудня, то відповідно до регламенту Комітету  всесвітньої спадщини, за півроку до проведення наступної сесії ми встигаємо подати документи і вже всередині літа 2010 року до попереднього списку Всесвітньої спадщини можуть увійти наші пам'ятки.

Василь Слободян:

Якщо держава сюди не прикладеться, то з того дальше нічого не буде. Це може закінчитись проектом, що до ЮНЕСКО будуть прийняті українські церкви Польщі.

Леся Вакулюк, Оксана Старенька, Сергій Килимник, Максим Чеблін. "Подробиці тижня", телеканал "Інтер".