У Широкіному танкісти стримують натиск терористів [ Редагувати ]

Української бронетехніки з найгарячіших точок зони АТО відводити поки що не будуть. Адже мало не щодня змушені її виводити із прихованих позицій, щоб вгамувати терористів. На базі танкістів поблизу Маріполя побував - Олександр Пантелеймонов.

У найгарячішій точці на півдні АТО - селищі Широкиному, танкісти - часті відвідувачі. Їх викликають, коли ситуація стає вкрай напруженою. І вони сумлінно виконують свою військову справу. Ворог уже вкотре відступає під тиском нашої броні та вогню.

"Люди звідти виходять з передка, кажуть, що поки вас не було - погано було, давили. Ви прийшли і все. Вони просто бояться вже їздити, бо працюють танки", - каже Олег Юрченко танкіст.

Броня, немов козир у рукаві. Може вирішити усе на полі бою, змінити хід подій. Ідемо до одного з найкращих екіпажів на цій ділянці фронту. Буквально декілька тижнів тому їм вдалося це зробити - разом із ворожим мінометом підірвали цілий склад боєприпасів терористів. Хлопці довго ніяковіють, далі розказують усе, як було.

"Стрельнули туди раз п'ятнадцять. Як ви думаєте, що там. Стояла купа пилу, купа диму, купа всього. Не бачили, безумовно горить щось там. Нічого не було видно, не було видно куди стріляти", - каже Олександр танкіст.

Поки бойовики поводяться відносно тихо - наші хлопці не гають часу. Оглядають і ремонтують техніку. Цьогорічний випускник Львівської військової академії Роман каже: коли вчився, - думав служити буде важче. Але налагодити стару техніку до бою таки вдалося. Все працює справно.

"В принципі техніка, я думав буде гірше. Але я бачу - техніка бойова. Екіпаж добре справляється", - каже Роман Зуй військовослужбовець Збройних сил України.

Тут у ремонтному ангарі багато пошкодженої техніки. Броня посічена внаслідок ворожого вогню. Саме вона захищає наших хлопців від цього вогневого пекла.

Але навіть міцна броня не в змозі захистити від усього. Танк під час бою завжди у центрі уваги агресора. Саме "броню" намагаються спалити перш за все. Тож, нажаль, за місяці війни підрозділ має втрати. І вбитими, і пораненими. Ті, хто вижив - ніколи не забудуть своїх побратимів.