Пекло для бранців: як змусити рф дотримуватися прав полонених [ Редагувати ]
Майже без зв'язку із зовнішнім світом утримує росія українських військовополонених. І це є грубим порушенням Женевської конвенції - наголошують представники Міжнародної правової організації Amnesty International. Там опитали й колишніх бранців - і лише незначна їх кількість мала змогу отримати лист від рідних або зателефонувати додому.
Як змусити росію дотримуватися норм міжнародного права? Про це наш наступний сюжет.
Якщо існує на землі місце, яке оминав би й сам диявол, то це російські колонії для військовополонених.
Леонід Онищенко, колишній військовополонений:
Нас били до тих пір, поки ми самі не зігнулись, і вони сказали: "О, вот так надо ходить, поняли? Вот так и ходим постоянно". Хтось трішки розігнувся, все… Уже біжить така кабанюка і б’є його шокером, газом, що з ним тільки не роблять…
Чоловік чи жінка. Військовик чи цивільний. Старий чи молодий. Усе це для катів рф байдуже.
Олеся Мельниченко, звільнена з полону:
Ранкове шикування, вечірнє шикування – вони б’ють по ногах, по спині, бо ти не так для них став, бо ти не так роздвинув ноги…
Росіяни намагаються зламати українців – і фізично, і психологічно. А те, що "полон убиває" геть не мовна метафора.
Дмитро Кигим, колишній військовополонений:
У СІЗО був випадок. До смерті забили хлопця – цивільного. Казали, що в нього від ноги м'ясо відстало, і гематома пішла…
Торік жертвами російських катів у полоні стали щонайменше 109 українців. Таку цифру у своєму дослідженні наводить Міжнародна правозахисна організація Amnesty International. Але чому росіяни знущаються з українців, не боячись відповідальності? Передовсім багато наших земляків перебувають у російській неволі як інкомунікадо, тобто росіяни навмисно не вносять їх у списки полонених і тримають у тотальній ізоляції.
Вероніка Вельч, директорка Amnesty International Ukraine:
Минулого року з 3767 військовополонених, яких було обміняно і повернуто в Україну, 25% були якраз такими непідтвердженими особами, які були суб'єктами насильницького зникнення. росія навмисне не передавала жодної інформації. Ми знаємо, що коли не передається інформація, це є способом маніпулювання, є способом тиску і так далі.
Це порушення Женевської конвенції, а отже, воєнний злочин. І не єдиний - кажуть правозахисники.
Інна Коломієць, дружина військовополоненого:
Ми писали листи, але, на жаль, наші листи не доходили. Це інформація від звільненого, який сидів з Артемом і в Таганрозі, і в Пермі. Він розповів, що листи до них зовсім не надходили… Можливо, й надходили, але їм їх не віддавали. І писати їм також не дозволяли.
Колишній військовополонений Максим Колесніков засвідчує: коли бранців кремля вже офіційно вносять у списки полонених, коли росія підтверджує їхнє перебування у себе, тоді й ставлення до таких ув'язнених дещо змінюється. Мордують і розпинають не так сильно…
Максим Колесніков, звільнений з полону:
Трошечки полегшення, де найбільш жорсткі катування припинилися, це в нас відбулося приблизно через п'ять місяців після того, як нас ув'язнили, коли наші списки були підтверджені. Коли оцей спецназ ФСІН, який всіх катує, охороняє найбільше, отримав команду - ці йдуть на обмін, вже не треба, щоб на них було дуже багато синців.
Правозахисники закликають українських дипломатів та громадських діячів працювати над тим, щоби росія допустила у свої в’язниці незалежні громадські організації. Їхня присутність стримуватиме нелюдські тортури.
Наталія Єпіфанова, голова ГО "Вояцький визвіл":
Варто підіймати в Україні питання, що, наприклад, в ООН існує Комітет ООН проти катувань. І от досі там не порушене розслідування про катування з боку росії. Ми спілкувалися з правозахисниками українськими, відомими. Вони нам говорять, що це дуже величезна проблема, це політична проблема. Тобто, щоб порушити в Комітеті проти катувань оце розслідування, треба, знаєте, зробити колосальну політичну, дипломатично-політичну роботу.
Крім того, важливо вести роботу над створенням змішаних медичних комісій, вони теж передбачені Женевською конвенцією. Для репатріації важкохворих та поранених українців додому. Вплинути на росію в цьому питанні можуть держави-посередниці.
Олег Гущин, представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими:
Україна цю комісію створила півтора року тому. Україна в односторонньому порядку вже здійснила певні активності щодо повернення важкохворих і важкопоранених росіян. Натомість російська сторона, як ви правильно зазначили, навіть не бажає спілкуватися з нами. Не дивлячись на те, що це спілкування здійснюється через МКЧХ.
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, понад 8 тисяч українських цивільних та військових утримує росія. Ще десятки тисяч українців перебувають у статусі "зниклий безвісти". І кожен день перебування в російських колоніях - додатковий ризик для їхнього життя.
