Кава по-віденські [ Редагувати ]

В Українi кави не вирощують. Але прихильникiв цього напою чимало. Втiм, навряд чи бiльшостi з них вiдомо, що першим чашечку кави по-вiденському приготував українець. За що йому в столицi Австрiї навiть поставили пам'ятник.
Не дивуйтесь, якщо у вiденськiй кав'ярнi пiсля того, як ви замовили каву по-вiденськи, офiцiант почне посмiхатися - "панове, ми готуємо каву по-вiденськи у бiльш нiж ста варiантах".
Декiлька видiв кави з лiкерами, кави з морозивом, кави з вершками та вишенькою. I все це по-вiденськи. Подiбний асортимент пропонують у великих кав'ярнях, що загалом розташованi у мiсцях скупчення гостей австрiйської столицi. Власники ж маленьких кафе ображено зазначають: "Усе це - витребеньки для заїжджих туристiв". І пропонують показати, що ж таке справжня кава по-вiденськи та як її готувати.
Австрієць: "Це - мелена кава. Я наповнюю чашку кавою - менше половинки. А тодi наливаю молоко з пiною. Це - звичайна вiденьська кава.
- Як капучiно!
- Так, схоже на капучiно, але у капучiно бiльше пiни, i менше молока. А вiденський меланж - це спочатку молоко i тодi - трохи пiни.
- Звiдки взялася вiденська кава?
- Вiд туркiв, коли була турецька навала. Але вони пили просто чорну каву, а ми з молоком".
З молоком чорну каву мешканцi Вiдня почали вживати 400 рокiв тому. Пiсля невдалої турецької облоги 1683 року столичнi жителi вперше смакували чудернацький напiй.
Приготував його український козак Юрiй Кульчицький. Пiд час облоги Вiдня вiн був зв'язковим, йому єдиному вдалося оминути турецькi кордони, покликати допомогу i врятувати мiсто. У нагороду Кульчицький попросив кiлька мiшкiв нiкому не потрiбних темно-зелених зерняток, що залишили турки. Вiдкрив у Вiднi кав'ярню i почав пригощати перехожих гiрким напоєм пiдозрiлого кольору. "Нi, дякую," частiше вiдповiдали тодi вiденцi. Аж доти, доки хтось ненароком не насипав у чашку цукру - i кава раптом набула шаленої популярностi. Тодi Кульчицький спробував додати молоко - i вийшов вiденський меланж. Так народився рецепт кави по-вiденськи.
Австрієць: "Я п'ю каву, тому що вона водночас розслаблює та збуджує. Це давня традицiя. Коли люди збираються у кав'ярнi. Кава - це просто насолода".
Австрійка: "Я якраз втомилася вiд прогулянки, ходила дивилася мiсто. Я п'ю каву, щоб набратися сил та трохи прокинутися. Кава - щоранку, коли прокидаєшся та по обiдi, щоб трохи вiдпочити".
Винахiдника вiденського меланжу можна побачити у австрiйськiй столицi й сьогоднi - на вулицi його iменi - Кольчицький-гассе. На табличцi написано, що саме ця людина - Георг Франц Кольчицький - колись урятувала Вiдень вiд туркiв. Кульчицький у кам'яному виконаннi тримає у руцi перше горнятко вiденської кави. Кави, що стала традицiєю, культурою та пристрастю.