У гіпсі після поранення лагодив електромережі: історія енергетика [ Редагувати ]
Люди, які тримають енергетичний фронт. Навіть після того, як його автівка підірвалася на протитанковій міні, Олександр Котляр повернувся на роботу в районний відділ електромереж. І, ще в гіпсі після поранення, виїжджав лагодити електричні мережі, аби тільки у людей знову було світло. Тримає енергетичну ділянку і зараз - у Дергачівському РЕМі на Харківщині, в прифронтовому районі, куди прилітають КАБИ та добиває артилерія. Про це наш наступний сюжет.
У його диспетчерській ні на хвилину не змовкає телефон. Десь працюють аварійні бригади, десь треба заживити ділянку, а десь знову "прилетіло". Відрізок електромереж, який контролює Олександр Котляр, завдовжки 200 км. І це неподалік лінії фронту.
Олександр Котляр, старший диспетчер Дергачівського РЕМу:
У нас бувало в Дергачівському районі за день під час обстрілу лінія, яка живить там лікарню, відключалась по 3, по 4 рази. Тобто ми тільки відновимо, проходить пів години, знову обстріл, знову пошкоджено.
У лютому 2022-го ворог уже стояв у кілометрі від Дергачів. Коли одного разу зникло світло, Олександр уночі вийшов за лінію нашої оборони. І, незважаючи на протести бійців, поліз на електричний стовп.
Олександр Котляр, старший диспетчер Дергачівського РЕМу:
Щоб відновити електропостачання в місті Дергачі, виконати розріз, відділити пошкоджену ділянку лінії 10 кВ, щоб включити орієнтовно 1500 споживачів, тобто нас попереджали, що це дуже небезпечно. Ми залишили машини, пішки в полі виконали розріз в нічний час з фонариками і заживили і міську лікарню, і первоочередні місця.
У квітні 2022-го Олександр ще з двома електромонтерами вирушили обстежувати електроопору після чергового обстрілу. Їхня автівка наїхала на протитанкову міну. Машина знищена вщент. Олександра з колегами вибухова хвиля викинула на землю. Майстер ділянки першим поквапився їм на допомогу.
Олександр Устиченко, старший майстер Дергачівського РЕМу:
Приїхала "швидка", ну, начали, я допомагав надавати медичну допомогу, допомагав грузити на ноші потерпілих, і Котляру Олександру Вікторовичу потрібно були, не було красиво, злетіли кросівки. І я ходив округ машини, дивився, шукав кросівки, і побачив, що місце підриву міни, і рядом ще було три міни. Я на них наступив, на протитанкову міну.
Олександр Котляр зазнав контузії та вибухової травми ноги. Та ще з гіпсом вийшов на роботу. Бо людей критично бракувало.
Коли тут поблизу стояв ворог, у нас нарахувалось там близько восьми чоловік на весь район, і діватися нікуди було, хотілось допомогти, було бажання, ціль була.
З лютого по вересень 2022-го Олександр жив на своєму робочому місці, у РЕМі. У спартанських умовах: кімната відпочинку біля диспетчерської, душ у гаражі, харчування з їдальні.
- Нам видали такі спальні мішки дуже добротні. У них дуже тепло. - Вже користувалися? - Звичайно, і не 1 раз.
Олександр Котляр, старший диспетчер Дергачівського РЕМу:
Спускались на первий поверх та молилися, щоб нічого до нас не прилетіло. Дуже страшно було, коли залітали літаки, не розуміли, де він, що він, як він, тобто він декілька раз обстрілював поблизу РЕМ високовольтні лінії. Під час обстрілу РЕМ здригався.
Він був і за диспетчера, і за електромонтера. Дроти для ремонту мереж привозили з Харкова, допомагали волонтери.
Олександр Котляр, старший диспетчер Дергачівського РЕМу:
Люди деякі вообще приносили з дому, та в мене там залишилось колись там якісь лази, пояс там, та в мене там кусок провода, може, вам допоможе, знадобиться, ми були вдячні будь-якій допомозі.
Навіть із гіпсом на нозі Олександр їхав у поле, допомагав не тільки оглядати, а й лагодити лінії після обстрілів.
Володимир Климчук, начальник Дергачівського РЕМу:
Тільки десь був прильот, пошкодження, він же, він же сидить в машині, всьо, в нього вже все є, костилі з ними, плоскогубці в руках, він вже готовий, все. Треба взяти якесь навантаження на себе, будь ласка, він вже схватив. Стояв на одній нозі, другу закидував на костиль, щоб мати обидві руки свободні, вже все крутить, вже допомагає, навіть інколи і на нас так бурчав, чо ми так покволо робимо, треба швидше, швидше, швидше.
Останні місяці Дергачівські електромережі знову під щоденними обстрілами. Їхня ділянка вздовж кордону, а значить, вздовж лінії фронту. Тиждень тому авіабомба впала в десяти метрах від самої диспетчерської. Та енергетики затято роблять свою справу. Бо, кажуть, нині електрика важлива не тільки для світла, а головне, для зв’язку. Бо саме через інтернет люди дізнаються про небезпеку обстрілів та бомбардувань.
