Нищить ворога з дронів: історія оператора БпЛА [ Редагувати ]
Він порівнює свою роботу зі снайперською. Оператор дронів за позивним "Оріон" служить на Харківському напрямку. І вже два роки піднімає залізних "пташок" і для розвідки, і для ударів по ворожій силі та техніці. Яким має бути оператор дронів - боєць розповів Світлані Шекері.
До великої війни Ярослав, за позивним "Оріон", працював у Кривому Розі на пошті. У лютому 22-го до війська чоловіка не взяли, попросили почекати. У Нацгвардію потрапив лише за пів року. І майже одразу йому запропонували вчитися на дронаря. Тоді це було зовсім нове.
Ярослав, позивний "Оріон", оператор БПЛА 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Навчав нас хлопець, такий же самий, як ми. Тобто він не був якимось там, ну, супер прокачаним льотчиком чи щось таке. Тоді ще все тільки починалося. Він сам пройшов курси в Дніпрі, здається. Вот, і на своєму досвіді і з тієї програми, яку він вивчав, він нам показував, як і що робити, там, включити дрон, підняти його, як його анонімізувати.
За два роки служби, Ярослав досконало вивчив дрони. І розвідувальні...
Це дрон "Mavic-3", є найпопулярніша модель на нашому фронті.
... і ударні. Боєць показує: щоби навісити боєприпас до "пташки" - потрібно лише дві хвилини.
Максимально щільно його прижати. І все. Включається підсвітка. Спрацьовує сервопривід і от оцей елемент від'єднується і боєприпас летить на землю.
Навички дронаря "Оріон" порівнює зі снайперськими. Бути непомітним, бо ворог полює за операторами. І витривалим, щоби довго вдивлятися в монітор пристрою.
І дуже-дуже потрібно слідкувати за своєю непомітністю. Максимально маскувати антену, там буквально, ну, покрасить її в якийсь там колір, який зараз на місцевості.
А вміння помічати дрібні деталі - допомагає зрозуміти, де саме зачаївся противник.
Ярослав, позивний "Оріон", оператор БПЛА 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Ну, скажемо, пакетик валяється. Дуже-дуже сильно військових видає те, що вони після себе залишають. Те ж саме сміття, коробки, БК. На місцях бойового зіткнення буває так, що, ну, залишаються якісь тварини, там собаки, кішки. І вони ж не будуть самі там. Тобто вони в будь-якому разі приходять туди, де їм можуть дати поїсти. Та ж сама вода, якщо валяється, ну, її хтось приніс.
За два роки Ярослав був під Харковом і на Донбасі. Досі згадує свій перший вихід, як у Кліщіївці здолав по багнюці шість кілометрів до позицій.
Ярослав, позивний "Оріон", оператор БПЛА 5-ї Слобожанської бригади Нацгвардії:
Дуже тяжко було йти. Тобто ти наступаєш, наступаєш в землю і в тебе десь по щиколотку багнюка. Ми йшли вночі і я оступився, не помітив і впав в яму. Ну, трошки собі пошкодив ногу ліву і вже так пішов далі. Ну, як сказали в лікарні, там пошкодження тазобедренного суглобу.
У дронарів на фронті будь-якої пори свої складнощі. Улітку - мотори перегріваються і "пташка" зі скидом може впасти. Узимку - акумулятори швидше розряджаються. Життя безпілотника стає коротким.
Можна прирівнювати як до боєприпасу в якомусь сенсі. Бувають випадки, наприклад, мені хлопці розказували, що от вони літали, аеророзвідка, і їх просто збив орел. І все, нема дрона.
А ще пілотові слід постійно тренуватися, тому "Оріон" не полишає навчання. Бо ворог повсякчас удосконалює свої БПЛА. І щоби гідно йому протистояти - потрібно бодай на пів кроку, але бути попереду.
